Чому варто "всиновити" тварину та допомагати притулкам

7

Війна безжальна не лише до людей. Не менше страждають наші домашні улюбленці. Чимало хвостиків стресують від зміни звичного їм побуту, від втрати рідної домівки та улюблених господарів. Когось кинули, декотрі – загинули, а хтось віддав своїх улюбленців іншим власникам або ж у притулки, йдучи у військо захищати нашу країну.

Однак відповідальне ставлення до домашніх улюбленців на часі, як ніколи.

 

Домашні улюбленці та війна

Сталий режим дня, якісне харчування, регулярний огляд у ветеринарів та вакцинація, емоційний стан та увага господарів – запорука комфортного життя хвостатих улюбленців. Тварини, зокрема собаки, лякаються оповіщень повітряної тривоги та вибухів. Коти ж дуже чутливо реагують на зміну режиму та емоційний стан власників. Від зміни харчування та відсутності базової ветдопомоги страждають усі. А вимушене транспортування та втрата господарів можуть призвести до тяжких захворювань та навіть смерті.

Перед вторгненням українцям радили зібрати тривожні валізки й розповідали про варіанти евакуації. А про правила безпечного утримання та транспортування хвостатих майже не згадували. Тривалий переїзд дуже стресовий. Якщо для собак довга дорога не є проблемою, то для котів, гризунів, земноводних, риб та птахів – це виклик. Звісно, основна хвиля евакуації вже минула, але до можливості повторення ситуації треба бути готовими. Для перевезення котів та дрібних гризунів потрібна переноска, для птахів та риб – спеціальні контейнери. Переноску слід застелити одноразовою пелюшкою, покласти улюблену іграшку, туалет зі звичним наповнювачем і миску з питною водою та їжею. Бажано дати тварині заспокійливе. А в тривожну валізку тварини потрібно зібрати корм, питну воду, смаколики та документи – ветеринарний паспорт і сертифікат про вакцинацію від сказу, якщо такий є.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Половина собак жахливо вили, коти плакали. Всі бояться сирен" - три надзвичайні історії порятунку тварин у час війни

Якщо ж немає змоги забрати улюбленця з собою, то краще відпустити. Так у нього буде хоча б якийсь шанс на виживання. Зрештою, його зможуть врятувати волонтери.

Тварини та притулок

Здавалося б, не найкраще місце, де може опинитись домашній улюбленець, але саме тут у них є можливість отримати шанс на допомогу та друге життя. Але й притулкам допомога необхідна. Часто у них закінчуються не лише місця для утримання тварин, засоби для опалення приміщень, кошти для лікування та догляду, а й вільні руки – роботи в притулках вдосталь.

 

"Ми з дружиною часто навідуємось у львівський притулок для тварин. Допомагаємо вигулювати собак або споруджувати вольєри, приносимо їжу. Торік у травні відвозили корм, зайшли в кімнату до котів. Одразу в око впала біла кицька – такого проникливого погляду у тварини ще ніколи не бачив. Хоч нам пропонували почекати, щоби кішка пройшла карантин, вакцинацію та стерилізацію, вирішив забрати її негайно та полегшити роботу волонтерам. У притулку була вже тиждень, привезли її з півдня України. Працівники розповіли, що вона дуже мила й лагідна, її волонтерам передали попередні власники, бо евакуювались. Через два дні вдома почала чхати та задихатись. У ветклініці з'ясувалось, що це ринотрахеїт – інфекційне захворювання, доволі запущене. Очевидно кішка була не вакцинована взагалі та довго приховувала хворобу. Лікували майже два тижні, один раз довелось "відкапувати" у стаціонарі. Витратили 5 тис грн. Згодом вакцинували, чипували та стерилізували – це ще 3 тис грн. Коли оформлювали їй паспорт, з'ясувалось, що вона породиста. Такий-от бонус. Зараз вона щаслива улюблениця, хоч має проблеми з довірою до незнайомців. Усіх своїх знайомих закликаю брати тварин саме з притулків. Не бійтесь дорослих тварин – бо кошенят та цуциків розбирають бігом. Звісно, для таких тварин треба значно більше терпіння, щоб зав'язалась дружба та довіра. Але віддача – неймовірна", - розповідає 33-річний Денис Дудник зі Львова, власник турецької ангорки Сметани, 2 роки.

Перед тим як брати тварину з притулку, фахівці радять потурбуватись про належні умови утримання. Купити клітку або тераріум для гризунів, птахів чи ящірок, лежанку чи будиночок для котів та собак, туалет, миски для їжі та води, обрати тип харчування. По можливості пошукати інформацію в інтернеті, почитати фахову літературу й запастись терпінням. Якщо у вас уже є тварина, а ви берете ще одну – знайомити їх поступово, аби не було конфліктів.

 

"Подзвонили діти й сказали, що у тернопільський притулок волонтери привезли молодого хаскі. Собака уже тричі міняла власників, бо порода дуже специфічна, не всі готові до такого. У нас вдома є вже 6-річний хаскі Зіггі та кішка Булька, 10 років. Вагались, чи брати ще одного, але зголосились. Перший тиждень тримали усіх тварин окремо. Нашого – у дворі, прийомного – на першому поверсі будинку. Хоч у притулку собаку повністю оглянули, обробили від паразитів та вакцинували, вирішили все ж влаштувати карантин та дати час адаптуватись до нових умов. Знайомили з нашими поступово. Спершу з Зіггі – собакам на повідку дозволяли обнюхати один одного. Тоді почали виводити разом на прогулянки, давали час погратись. За два тижні Зіггі і Одін, так назвали новенького, подружились. З кішкою було важче. Не скажу, що Булька прийняла Одіна як рідного, але вони не конфліктують", - ділиться своїм досвідом 52-річна Лариса Людвіковська з Чорткова.

Чому взяти тварину краще з притулку

Зоозахисники та ветлікарі рекомендують в наш час брати тварин саме з притулку. У цьому чимало переваг. Ветеринарка Анастасія Лудіна, 25 років, із початку війни волонтерить у притулках.

 

"Зараз українські шелтери не такі, як колись – вони чудово обладнані, в них працюють фахівці, завдяки небайдужим забезпечені всім необхідним. Коли тварина потрапляє в притулок – проходить обстеження, обробку від паразитів та карантин. Це двотижневий термін, коли адаптується до нових умов та за нею спостерігають. Хворих або травмованих одразу ж лікують. Після – вакцинують та переводять до загального приміщення. Кого потрібно – стерилізують. Багато притулків одразу ж чипують та паспортизують, але графу з іменем та власником можуть не заповнювати. Це доволі витратні процедури. Обробка від паразитів та вакцинація обходиться в 400-700 грн, стільки ж чипування. Стерилізація або лікування, зокрема хірургічні втручання, доволі дорогі – 2-10 тис грн. Це вже значна перевага та економія, якщо ви вирішили взяти собі тварину з притулку. Після "всиновлення" вам лиш потрібно продовжити вакцинувати раз на рік і обробляти тварину від паразитів, – так вона житиме значно довше й уникне багатьох захворювань. Ще одна перевага – працівники притулку зазвичай знають характер кожної тварини, бо проводять з ними чимало часу. Ви зможете обрати собі компаньйона під свої потреби. Ресурси притулків не безмежні, їх треба також підтримувати – допомагати фінансово або роботою. Зрештою, найкраще, чим можна допомогти притулкам – взяти собі тварину, якщо ви до цього готові. Особливо дорослу або поважного віку. Такі, на жаль, майже не мають шансів на друге життя", – каже волонтерка.

Благодійна підтримка

Амбітну мету – підготувати до зими 8 українських притулків – утілили фонд Happy Paw та Лінія магазинів EVA. За місяць з 7 грудня до 7 січня проєкт "Тепло хвостикам" залучив до допомоги тваринам 1 194 218 грн. З них 683 718 грн зібрали через каси мережі магазинів EVA, 250 500 грн вдалось залучити через сайт проєкту, де можна було погратися з віртуальними котиком чи песиком. А 260 тис. грн – це благодійний внесок від самої компанії EVA.

 

До кампанії долучились 84 062 небайдужих українців, а зібрані кошти дозволили перевищити мету. Адже загалом допомогли 9364 хвостикам, які перебувають в 41 притулку в 12 областях України.

Зокрема допомогу отримав бахмутський притулок "Лада", який влітку евакуювали до Дніпропетровської області. Вдалось вивезти півтори сотні тварин та облаштувати їм комфортні умови у приміщеннях старого корівника, де не було жодних комунікацій та умов. Проєкт "Тепло хвостикам" допоміг придбати притулку два булер'яни та забезпечити паливними брикетами на всю зиму.

Ще частину коштів спрямували на відновлення вольєрів та будок у інших притулках, а також на закупівлю обігрівачів і матеріалів для опалювання.

 

"Наш притулок розрахований на 70 тварин, а зараз їх у нас 126. Тому ці будки – справжнє спасіння для нас. Ми насипали у них соломи, собаки неймовірно радіють та не хочуть вилазити з нових домівок", – розповідає Тетяна Чеботарь, керівниця зоозахисної організації у Переяславі.

"Через війну ми маємо переповнені притулки і виснажених волонтерів, які щоденно у кризових умовах борються за виживання десятків тисяч тварин. Тому проєкт "Тепло хвостикам" не лише допоможе тваринам пережити зиму з теплою м'ясною кашею (адже її варять на дровах чи брикетах) біля теплої пічки та в комфортній і персональній будці. Він також допоможе притулкам мати хоча би мінімальну впевненість у майбутньому, наскільки це можливо у наш важкий час", – зазначили у фонді допомоги безпритульним тваринам Happy Paw.

Кінологічній організації, яку залучають до роботи від Нацполіції та ДСНС по всій Україні, передали переноски та попони для пошукових собак.

"Ми безмежно щасливі, що люди так активно долучились до нашої ініціативи. Це вкотре доводить, наскільки багато любові в серцях українців. Завдяки щедрості благодійників число притулків, яким ми змогли допомогти, збільшилось у п'ять разів від запланованого. Це – ще тисячі тварин, котрі поки не мають дбайливих господарів, але вже зігріті душевним теплом з усіх куточків України. Частинкою цього тепла ми також поділилися з собаками з Павлоградського пошукового загону "Антарєс", які 22 години поспіль працювали на місці трагедії 14 січня у Дніпрі. Вони постійно залучені до роботи по всій території України від поліції та ДСНС. Це єдина кінологічна організація, з якою співпрацює генеральний штаб ЗСУ в рамках проєкту пошуку тіл загиблих захисників України. Тож, щоб віддячити за їхню роботу, в рамках ініціативи "Тепло хвостикам" ми передали переноски та попони для пошукових собак", – розповіла Олександра Гнатик, керівниця PR-напрямку ТОВ "РУШ" (лінія магазинів EVA та EVA.UA).

×