Приїзд канцлера Німеччини Анґели Меркель до Москви на переговори з Путіним – чергова зустріч двох політиків після перерви у 3 роки. З усіх західних лідерів Анґела Меркель вважається найбільш ефективним посередником, до думки якої прислухається російський президент. Візит відбувся на тлі загострення політичної ситуації на Близькому Сході. Тому дуже логічно, що українське питання не було основним, а сторони обговорили одразу низку глобальних питань – від урегулювання громадянської війни в Лівії, стримання Ірану до продовження будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить політолог Костянтин Батозський.

Сторони апелюють до Мінських домовленостей, говорячи про припинення війни на Донбасі. Вони безальтернативні?

– Для України Мінські домовленості не мають бути догмою. Тоді як для інших підписантів Мінських угод – німецького канцлера та російського президента – закінчення того, що вони вважають "кризою на сході України" – це питання їх репутації як лідерів глобальних держав. Всі сторони зацікавлені в тому, щоб якомога швидше примусити Україну до будь-якого "завершення" війни. Але це не значить, що ми маємо здавати свої національні інтереси під будь-яким тиском з боку як Європи, так і з боку країни-аресора – тобто Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо Зеленський буде підігравати Путіну, почнеться громадянська війна

Путін знов каже, що маємо закріпити особливий статус Донбасу в Конституції. Навіщо йому це треба?

– Російський президент – юрист за фахом та має відповідний світогляд. З його точки зору закріплені в Конституції норми є абсолютним пріоритетом, а порушення цих норм може служити виправданням зовнішнього, тобто російського, втручання. Саме тому він наполягає на тому, щоб закріпити особливий статус окупованих територій в Конституції. З його точки зору, це гарантія того, що Україна назавжди залишиться "розділеним суспільством" і не зможе просунутись у бік більшої інтеграції з Заходом.

Ще одна мета Москви – позбавити Україну моральної переваги. Це значить – змусити українців поставити під сумнів сам факт необхідності протидії агресору. Бо якщо ціна миру – це два рядки в українській Конституції, то нащо було втрачати стільки часу та 14 000 життів українців? А якщо 14 000 життів було втрачено даремно, то нащо воювати в майбутньому? Пошук відповідей на ці питання гарантовано розділить українське суспільство та знизить наш загальний потенціал боронитись проти зовнішньої агресії надалі. Саме в цьому полягає справжня мета агресора – створити в Україні умови для масового небажання чинити опір окупації.

Чим це загрожує Україні?

– У майбутньому закріплення особливого статусу в українській Конституції також може бути використано Кремлем для виправдовування анексії Криму. Мовляв, якщо Україна визнає особливі права своїх регіонів, то має також "почути та забути про Крим" та визнати право кримчан на приєднання до Росії.

Канцлер Німеччини говорить, що Берлін і далі підтримуватиме "Північний потік-2", не дивлячись на санкції. Чому? Це допоможе добудувати газопровід?

– Спільно Берлін та Москва можуть знайти рішення, яке дасть їм змогу закінчити "Північний потік-2" та оминути американські санкції. У найближчі роки Німеччина закриватиме свої АЕС та потребує дешевшої енергетичної сировини, яку може імпортувати з Росії. Парадоксально, але факт: досвід співпраці Берліна з Москвою ще з радянських часів доводить, що якщо ти маєш міцні економічні стосунки, можна також здобути політичні дивіденди. Мало хто може заперечити, що саме великий обсяг товарообігу ФРН із СРСР сприяв безкровному об'єднанню Німеччини 1989-го. Цією логікою Берлін керується і зараз: збільшення взаємної залежності економік двох країн допоможе вирішувати політичні питання в майбутньому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін та Ердоган відкрили "Турецький потік" в обхід України

Наскільки американські санкції можуть стримати будівництво?

– Якби санкції були прийняті раніше, ще під час узгодження проєкту, ефект від них був би зовсім іншим та значно більшим. На мою думку, ми маємо говорити про горизонт 2 років. Саме в цей час проєкт буде завершено.

Як загально можна охарактеризувати стосунки РФ та Німеччини зараз? Берлін більше підтримує Київ чи Москву?

– Німеччина та Росія мають товарообіг майже 60 мільярдів доларів, тоді як товарообіг між Україною і Німеччиною складає близько 9 мільярдів. Якщо ми хочемо такого самого рівня співпраці з Берліном, ми маємо збільшити цей показник в рази. Німеччина, як і будь-яка інша країна, значно краще захищатиме ті території, де працює та заробляє німецький бізнес.

×