Вчора у Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка провели Андріївські вечорниці. У дзеркальному холі жовтого корпусу зібралося понад 100 осіб, серед них – викладачі, студенти та школярі початкових класів.
-Дівчата, сьогодні Андрія! Будемо ворожити! - говорить одна з ведучих студентка Тетяна Шаправська. Стоїть біля мікрофону із червоною квіткою у волоссі. Напроти дівчини – глядачі та учасники заходу. Майже всі одягненні в українські вишиванки.
-Візьміть і нас до гурту, - вигукують хлопці. Підходять до ведучої.
-Візьмемо, але покажіть, на що ви здатні, - відповідає Тетяна. Дає їм канат.
Хлопці-філологи починають перетягувати його між собою. До них приєднується заступник директора інституту з навчально-методичної роботи та заочної форми навчання Валерій Чемес, а потім – і першокласники. Двоє дітей падають. Сміючись, підводяться і тягнуть за мотузку знову.
У кутку біля колонок розмовляють письменники та громадські діячі Віталій та Дмитро Капранови, поряд стоять заступник директора інституту з навчально-виховної роботи Сергій Різник та депутат Верховної Ради Олесь Доній. Біля них пробігає дівчина із пшеницею у скляній мисці. У ній потрібно знайти жіночу каблучку. А потім відшукати її власницю.
- О, знайшов, - витягує золоте кільце Дмитро Дергач, викладач стилістики. За кілька хвилин веде за руку студентку, власницю каблучки. Запрошує її до танцю під народну музику. Поряд танцюють й інші пари.
- Багато танцювало у джинсах і вишиванках. Але я не міг відвести очей від цієї дівчини у міні-спідниці та хлопця, що танцював навприсідки, - каже письменник Андрій Кокотюха. Дарує кращим танцюристам свої книги.
До мікрофону виходять брати Капранови й під супровід банджо співають "Дніпропетровський реп". Потім танцюють зі студентками.
- День Андрія – це традиційне свято молоді. Цього дня молодь розважалася, жартувала, дівчата ворожили на судженого, - каже Оксана Мацько, викладач кафедри сучасної української мови інституту. Вона із колегою Олесею Сидоренко та студентами 5-й рік поспіль організовує Андріївські вечорниці в інституті. – Ми робимо це свято на основі українських традицій, але в сучасному форматі, умовно називаємо "джинси плюс вишиванка". Намагаємося влаштовувати різні конкурси та розваги, запрошуємо щоразу популярних людей. Такий формат цікавий для студентів. Вони водночас весело проводять час і знайомляться з українськими традиціями. Першокурсники після вечорниць розуміють, що викладачі теж цікаві люди. Вони можуть брати участь у святі нарівні зі студентами – веселитися й танцювати.
Перед завершенням вечорниць провели обряд калити. Спечену калиту підв'язали на мотузці до палиці. Хлопці мали підстрибнути до неї і вкусити. Того, хто не міг цього зробити, розмальовували чорнилом. Закінчився захід дискотекою під українську сучасну музику.
Коментарі
9