На саміті в Брюсселі 20 червня лідери 27 країн-членів ЄС продовжують вирішувати долю Лісабонського договору, проти якого на референдумі проголосували жителі Ірландії. На думку президента Франції Ніколя Саркозі, це може надовго зупинити процес розширення Євросоюзу.
"За винятком, можливо, Хорватії, нових етапів розширення Євросоюзу не має бути до того, поки Лісабонський договір не набуде чинності, - погоджується і голова Європарламенту Ханс-Герт Поттерінг.
Разом з тим голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу стверджує, що негативний результат ірландського референдуму не повинен паралізувати Європу в той час, коли населення стурбоване зростанням цін на паливо і продукти харчування.
Як передає Бі-Бі-Сі, на думку аналітиків, учасники саміту ЄС хочуть змістити акцент обговорення з долі Лісабонської угоди на економічну кризу. "Більш за все нас турбує економічна ситуація в Європі. Ціни на нафту, ціни на продовольство - саме ці питання ми маємо намір обговорити", - заявив Баррозу.
В ході першого дня саміту його учасники так і не змогли знайти рішень ні економічної, ні інституційної криз ЄС. Єдиними практичними результатами стало формальне рішення про прийом Словаччини в зону євро з 1 січня 2009 г і домовленість про відміну де-факто не існуючих політичних санкцій проти Куби, повідомляє ИТАР-ТАСС. Ці санкції, введені в 2003 році, полягали в скороченні обмінів візитами на високому і вищому рівні, кількість яких між Кубою і країнами ЄС і поступово сходила нанівець. Крім того, з 2005 року дія цих санкцій вже була припинена.
В той же час європейський лідери продовжують закликати ратифікувати Лісабонський договір всі країни-члени Євросоюзу, які ще не зробили цього. "Італійський уряд бажає ратифікації Лісабонського договору", - заявив прем"єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, цитує РИА "Новости".
Підтримує його точку зору і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Виступаючи напередодні саміту, вона відкинула припущення, що Ірландію можуть виключити з угоди, або що може бути створене Європу з двома рівнями інтеграції. При цьому вона натякнула на те, що проблему можна вирішити шляхом проведення повторного референдуму.
Прем"єр-міністр Ірландії Брайен Коуен вважає, що поки що рано говорити про будь-які варіанти, зокрема і про проведення повторного всенародного голосування. За словами Коуена, для Ірландії "потрібен час, щоб проаналізувати підсумки референдуму і обдумати варіанти рішення в ситуації, що склалася". А голова МЗС Ірландії Міхол Мартін заявив, що не чекає на ухвалення рішення про долю Лісабонської угоди навіть до наступного саміту ЄС в жовтні.
У Лісабонському договорі прописаний термін його набуття чинності - 1 січня 2009 року. До цього часу його мали ратифікувати всі 27 держав. Такий крок зробили вже 19 країн - Австрія, Болгарія, Греція, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Франція, Румунія, Німеччина, Словаччина, Словенія, Данія, Угорщина, Фінляндія і Естонія. Останньою в середу, 18 червня, стала Британія. Тепер увага європейців прикута до Чехії, президент якої скептично поставився до угоди - і зараз її розглядає конституційний суд країни.
Невизначеність навколо долі угоди може негативно позначитися на рішенні інших питань, що стоять перед ЄС, таких як підготовка до прийняття нових членів - Хорватії та інших балканських країн.
Нагадаємо, Лісабонська угода, підписана 13 грудня 2007 року, покликана перетворити Європу ніби на Сполучені Штати - федерацію з єдиним президентом, який обиратиметься на 2,5 роки. Крім того, документ передбачає реформу виконавчого органу ЄС - Єврокомісії, до якої буде введений наділений широкими повноваженнями єврокомісар із зовнішньої політики. Він звітуватиме перед лідерами ЄС.
Референдум для ратифікації був потрібний тільки в Ірландії, де всі базові угоди ЄС вимагають поправок до конституції країни, які ухвалюються тільки всенародним голосуванням.
За даними соціологів, основними супротивниками договору є сільські жителі і жителі міських робочих кварталів. Вони негативно сприйняли превалювання ролі Євросоюзу над національним законодавством, зафіксоване в Лісабонському договорі, а також можливість посилення військової складової ЄС, яка може представляти загрозу для політики державного нейтралітету Ірландії.
Відмова Ірландії ратифікувати договір може створити нову юридичну безвихідь для цієї регіональної організації, як це трапилося в 2005 році з проектом європейської конституції, який на національних референдумах відкинули жителі Франції та Нідерландів, повідомляє Newsru.ua
4 
35413
Коментарі