вівторок, 02 лютого 2021 22:44

Бачила солдатів без рук, без ніг, без очей - медсестра госпіталю просить допомогти у лікуванні доньки

Бачила солдатів без рук, без ніг, без очей - медсестра госпіталю просить допомогти у лікуванні доньки
Тетяна Комащенко просить допомогти у лікуванні раку у її 18-річної доньки Олександри. Фото: "Обозреватель"

Медсестра Київського центрального військового госпіталю Тетяна Комащенко просить допомогти у лікуванні раку у її 18-річної доньки Олександри.

Рік тому у них обох виявили онкологічну хворобу. Тоді її вдалось побороти. Через рік у доньки стався рецидив, повідомляє "Обозреватель".

Комащенко майже 10 років працювала медсестрою в Київському центральному військовому госпіталі. Допомагала військовим, пораненим на Донбасі.

"Це страшно. Це дійсно дуже страшно – бачити цих пацанів, яким ледь виповнилося років 20, на візках. Без рук, без ніг, без очей. Коли тільки почалася війна, їх привозили дуже багато. І майже всі – молодняк. По 18, 20, 25 років. Це жах! І ти дивишся на них – а вони ще й намагаються тобі посміхатися! А ти думаєш: господи, та за що ж це вам. Бувало, хлопці помирали. Ось до цього звикнути неможливо. Постійно думаєш: ось він пішов, йому вже все одно. А як переживе смерть сина його мама?" – згадує вона.

Влітку 2019-го у її доньки виявили лімфому Ходжкіна.

"Це сталося влітку 2019-го. Якось уранці моя дочка Саша, яка ледь щойно закінчила школу, поскаржилася, що у неї набрякла шия. І дійсно – з одного боку шия у неї розпухла, при пальпації дочка скаржилася на біль... За кілька днів набряк спав – і ми намацали у неї на шиї невелику гульку: запалився лімфовузол. Вирішили про всяк випадок перевіритися, щоб зрозуміти, що відбувається", – згадує Тетяна.

Звернулися до військового госпіталю. Там олександрі зробили біопсію.

"Результати аналізу мені надійшли на роботу. І слава богу. Бо коли я прочитала, що в моєї дитини – лімфома Ходжкіна – по стінці в операційній просто сповзла на підлогу. Я не знепритомніла, нічого такого. Але мені хотілося вити. І перша думка – навіть не про те, що дитина захворіла. Я думала, як їй про це сказати? Як сказати, що у неї рак? Дитині 17 років", - розповідає жінка.

Тетяна не говорила перші тижні про діагноз. Намагалася не плакати при дітях, втікала на вулицю.

"Саша дізналася випадково. Вона почула, як я по телефону сказала "лімфома Ходжкіна" – і залізла в інтернет. Коли я зайшла до неї в кімнату – вона запитала: мамо, у мене що, рак? Я кажу: донечко, це не рак, це онкологія! А вона у відповідь: вийди з кімнати! Спочатку вона відмовлялася лікуватися. Говорила: у мене випаде волосся? У неї завжди було дуже гарне волосся. Мої дочка і син – це моє все. І коли ти чуєш від своєї дитини "Я не буду лікуватися, краще померти" – розумієш: якщо це станеться, ти помреш разом з нею", - каже Комащенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Призначили 7 блоків хіміотерапії" - на лікування раку Назару Симоненку потрібно $80 тис.

У вересні того ж року захворіла сама Тетяна. У неї теж з'явився набряк на шиї. Але у жінки виявили неходжкинську лімфому. Олександра пройшла 6 курсів хіміотерапії. Тетяна – більше, бо її пухлина гірше піддавалася лікуванню. Сім'я почала брати кредити. Вибралася з боргів завдяки допомозі волонтерки Наталі Юсупової. Лікування тогді обійшлося в суму близько 200 тис. грн. Але під час одного з досліджень в Олександри виявили рецидив. Вона потребує пересадки кісткового мозку.

Якщо у доньки вдасться відібрати достатню кількість стовбурових периферійних клітин, то вартість лікування буде становити 250 тис. грн. Родина сподіваються, що Олександра потрапить під програму державного фінансування. Але не відомо, коли це станеться.

Пухлина в Олександри дала метастази в кістки та легені. Вона пройшла перший курс хіміотерапії і готується до початку забору стовбурових клітин. Коли призначать операцію, батьки мають мати гроші на неї. Але вже на підготовку сім'я витратила понад 40 тис. грн. За кілька днів потрібно знайти ще майже стільки ж.

Тетяна Комащенко працює медсестрою в державній лікарні, її чоловік - водій. Взяти велику суми грошей їм нізвідки.

Допомогти Олександрі можна за допомогою реквізитів:

Для переказів через "ПриватБанк": рахунок 4149629300911930, Комащенко В.М. (батько), 4731219616212639, Комащенко Т.М. (мати)

Для переказів через інші українські банки:

Одержувач: Комащенко В.М.

№ рахунку: 26201660943514

IBAN: UA703052990000026201660943514

Банк одержувача: АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна

РНОКПП одержувача: 2933613996

Призначення платежу: Поповнення рахунку Комащенка Вадима Миколайовича

Зараз ви читаєте новину «Бачила солдатів без рук, без ніг, без очей - медсестра госпіталю просить допомогти у лікуванні доньки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1262
Голосування Чи допомагаєте ви українській армії з часу як розпочалася АТО?
  • Так, перераховую гроші на номер 565
  • Даю речі і продукти, коли збирають допомогу військовим у моєму місті
  • Перераховую гроші на конкретні речі (каски, бронежилети, тепловізори) у підрозділи, які діють на Сході
  • Не допомагаю, бо це має робити держава
Переглянути