"Я за легалізацію марихуани", - про це розповів Gazeta.ua іконописець Лев Скоп.
Якщо хтось курить, то можемо зараз покурити. Я вважаю, шо алкоголь це найбільше зло. А марихуана мене лікує. Мені класно стає. Я би на алкоголь робив шалені ціни.
Я можу бути собі який завгодно. То не я малюю, то ангели малюють. От є дошка. Фшш. Ангели. І вони собі малюють. Я згораю.
А то є молиться, б'є поклони, постить. А мертве. Робить іону, я бачу роботу а вона мертва. Собі того до хати не хочу.
Я живу в раю. Я щасливий. Я все маю. От хтось каже колись буде добре. Ми зараз собі тут сидимо. Нам що, погано? Чогось ліпше хочеш? А що то таке — ліпше?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В Авдіївці на стіні будинку намалював ікону", - художник Лев Скоп
Подвиг – це бред. Це нормальний стан. То ж не подвиг, коли мама рятує дитину. Я жінку витягнув з-під поїзда. Стояли, чекали електричку, вона випадково впала. Це нормальна реакція.
Я народився за рік після того, як помер Сталін. Радянська влада була для сцикунів, сексотів і боягузів. Ми усі тоді збиралися біля одного класного клубу на Рогатці. Один із найстаріших районів Львова, у якому за Польщі проходила межа між містом та селом. І заводили: "Україно, сплюндрована мати…" Ми навіть самі музику писали. Так шкода, що тих старих платівок не вберегли. Я формувався на "бітлах", Джоні Леноні і The Rolling Stones. Комуністи, комсомольці – це бридота і атстой. Навіщо на це звертати увагу?
У вихованні дітей я наслідую батьків. Люблю їх шалено. Їм було до сраки, як я вчуся. Єдине за, що переживали, щоб я прийшов до півночі додому.
Я - птах. Якщо птахи біля мене, то це добре. Не ображаю щурів. Але так ся стало, що вони щурі.
Більше читайте у журналі "Країна" 2 лютого.
Коментарі
7