Ексклюзиви
пʼятниця, 10 січня 2020 15:20

"Я ніколи не програю. Навіть коли руку після бою піднімають не мені" – чемпіон світу Валерій Вигонський

Семиразовий чемпіон світу Валерій Вигонський поділився порадами для спортсменів-початківців і розповів про професійний спорт в Україні. Як проходить типовий день кікбоксера, від чого доводиться відмовлятися і що для чемпіона означає програш в інтерв'ю Gazeta.ua

Автор: Фото надане Olya Lapteva
  Чемпіон світу Валерій Вигонський поділився порадами для спортсменів-початківців
Чемпіон світу Валерій Вигонський поділився порадами для спортсменів-початківців

Валерій, ви 7 разів ставали чемпіоном світу з кікбоксингу і тайського боксу. Пам'ятаєте свій найперший вихід на ринг? Можете порівняти свої почуття в той момент з відчуттями зараз, коли виходите на бій?

За 10 років своєї спортивної кар'єри я провів дуже велику кількість поєдинків. І кожен раз я виходжу на бій з новими емоціями і відчуттями. Я від цього кайфую. Коли я виходив боксувати уперше, то не знав, що на мене чекає. Це був новий щабель у моєму житті, ті самі двері в невідомість, які мені потрібно було відкрити. Зараз я отримую задоволення в цілому від того, що я роблю, а тоді кайфував від емоцій, які відчував на рингу.

Розкажіть про свою сім'ю. Вона у вас вся спортивна? Як батьки підтримували ваші починання?

Мій батько займався спортом – був тренером із боксу, вів спортивну секцію у школі. І якось із дитинства я завжди був присутній на його тренуваннях. Пам'ятаю дитячу фотографію, де я ще не вмів ходити, але вже тримався за гантелі. Можливо, це відклалося в моїй підсвідомості і вплинуло в усвідомленому віці на рішення займатися боксом на професійному рівні.

Розкажіть про свій шлях у спорті: коли ви зрозуміли, що це не хобі, а спосіб життя?

На початку моєї спортивної кар'єри ніхто до неї серйозно не ставився. Сприймали як нове захоплення. Підтримували, говорили: "Спробуй, у тебе все вийде!" Але серйозності й відповідальності не було. Усвідомлення, що це вже спосіб життя, прийшло до мене спонтанно. Кожен день я робив певний вибір у своєму житті, який у цілому мене привів туди, де я зараз. Можу сміливо сказати: щасливий той, чия робота – хобі!

Чому ви вибрали професійно займатися саме кікбоксингом? Чи пробували себе в інших видах спорту?

Кікбоксинг прийшов у моє життя в 17 років, коли я вступив на навчання. До цього я себе пробував в різних видах спорту. Напевно, я відвідав всі секції, які були в нашому місті. Займався футболом, тхеквондо і навіть виступав як акробат. Років у 12 я вибрав бокс, відчував: це моє. І саме бокс відкрив мені шлях у кікбоксинг.

Яким є типовий день спортсмена-бійця? У чому доводиться собі відмовляти?

Скажу так, спати хочеться завжди, їсти – теж. Я живу, як і всі, але в мене менше вільного часу. Зате починаєш його більше цінувати. Проводиш усвідомлено і зі змістом. Якщо говорити конкретно про підготовку до змагань, то це два тренування в день по шість разів на тиждень і дієта. Як сказала мені близька людина: "Потрібно відмовитися багато від чого, щоб чогось досягти. Не можна розпорошуватися, треба слідувати одному шляху". Відмовлятися доводилося багато від чого. Іноді ти настільки в усьому обмежений, що замислюєшся, чи не деградуєш у саморозвитку. І це факт. Часто ж кажуть, що боксери пробиті. І це частково правда, не тільки через пропущені удари. Але я не такий.

Найголовніше – не забувати про те, що є життя і за межами залу. Хороший спортсмен – це не тільки той, хто сильний фізично, а й морально.

Що найскладніше у тренувальному процесі? Що вас мотивує щодня віддаватися на повну на тренувальному майданчику?

Мене мотивують моя сім'я та близьке оточення. Але більше – люди, які критикують і кажуть, що нічого не вийде. Я кайфую від того, що роблю, і тому живу цим. Іду своєю дорогою, незважаючи ні на що. Я сам собі мотивація. Вірю, що нам воздасться за всі труднощі і старання.

Як ви ставитеся до програшів?

Я не програю. Навіть коли руку після бою піднімають не мені – це не означає, що я програв. Варто зрозуміти, що ти отримав, скільки всього зробив для цього бою, через що довелося пройти і чому вийшло навчиться. Стоячи на п'єдесталі, всі бачать лише верхівку айсберга. Ось тренувався ти 6 днів у тиждень, засинав із думками про змагання, пітнів, проливав кров, відмовлявся від багатьох речей і спокус, бився до переможного, отримував травми. Вставав, коли інші вже опустили б руки. І раптом ти посів на чемпіонаті 3-тє місце. Хтось скаже: " Він програв. Так як так можна було! " Але ніхто не знає, через що ти пройшов. І хіба я програв? Ні.

Автор: Фото надане Olya Lapteva
  Чемпіон світу Валерій Вигонський поділився порадами для спортсменів-початківців
Чемпіон світу Валерій Вигонський поділився порадами для спортсменів-початківців

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка стала чемпіонкою світу з тайського боксу

Чого боїтесь у вашій спортивній кар'єрі?

Боюся отримати травму, після якої не зможу більше робити те, що люблю.

Який турнір найбільше запам'ятався?

Я пам'ятаю кожен: перші змагання за кордоном, перші змагання у складі збірної України, перший чемпіонат світу. Але, напевно, це все-таки перший чемпіонат світу. Це було для мене дуже великою сходинкою вгору.

Спортсмени – часто забобонні люди. Чи є у вас якісь "щасливі ритуали" перед змаганнями?

У мене є віра. Я вірю в Бога, ношу хрестик на шиї, який для мене багато значить, не тільки з релігійних понять. Щоразу знімаю його, цілую. Тільки тоді виходжу на ринг. А далі вже справа за малим.

Професійний спорт в Україні – це можливість добре заробляти?

В Україні на професійному спорті далеко не заїдеш. У нас дуже багато хороших і іменитих спортсменів, але не хочеться заглиблюватися й говорити про погане. Хотілося б більшого для України і її спортсменів. Я люблю свою Батьківщину і дуже гордий представляти Україну по всьому світу, піднімати прапор.

Як плануєте будувати свою кар'єру в подальшому?

Я хочу залишити своє ім'я у спорті. Хочу, щоб мною пишалися рідні та близькі. Виступати на найпрестижніших турнірах і подавати приклад підростаючому поколінню. Мотивувати своїми досягненнями інших.

Що порадите тим, хто тільки вирішив зайнятися кікбоксингом? Що потрібно молодому спортсмену, щоб повторити ваш успіх?

Знайти себе, вірити у свій успіх, ставити для себе завдання і не думати про погане. Почати робити, а не говорити. Я завжди готовий підказати і навчити, нехай звертаються.

Чи є у вас ще прагнення або мрії, які ви хочете здійснити в найближчі 5–10 років?

Я хочу відкрити свій спортивний зал, а то й кілька. Не тільки в Україні. Обіцяв татові з мамою машини, ось, думаю, скоро куплю. Я думаю, вже пора б задуматися і про власну родину. Побудувати будинок, посадити дерево і виростити чемпіона.

На 9-му Міжнародному фестивалі айкідо майстри школи бойових мистецтв VKMAS із Білої Церкви виступили і підвищили рівень своєї кваліфікації. Участь узяли понад 500 спортсменів із 28 країн світу. Фестиваль нещодавно відбувся у місті Анкара, столиці Туреччини. Делегація з Білої Церкви показала свій рівень підготовки.

Зараз ви читаєте новину «"Я ніколи не програю. Навіть коли руку після бою піднімають не мені" – чемпіон світу Валерій Вигонський». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути