Учора, 1 січня, у Львові відзначали день народження провідника ОУН Степана Бандери. З нагоди цього відбулася смолоскипна хода.
Вона розпочалася від пам'ятника В'ячеславу Чорноволу, що перед Львівською обласною адміністрацією. Близько тисячі людей із смолоскипами та прапорами пройшлися містом. Організаторами виступили ВО "Свобода" та молодіжні патріотичні організації. Ідучи Львовом, молоді люди кричали: "Бандера! Шухевич! Герої України!", "Комуняку на гілляку!", "ОУН-УПА – державне визнання!", "Слава нації – смерть ворогам!", "Свободу Павличенкам!".
"Це вже п'ята смолоскипна хода, - розповів один із організаторів Василь Молдаван. – Так ми декларуємо свою позицію, що пам'ятаємо власну історію та традиції. Те, що намагаються викреслити зі сторінок книжок, живе у серцях людей".
Недалеко від пам'ятника Бандері, куди прямували люди, їх зустріла народний депутат Ірина Фаріон. У неї на руці був пов'язаний шарф київського футбольного клубу "Динамо". За її словам, так вона висловлює свою солідарність із сім'єю Павличенків.
"Кожного року приїжджаю на цей марш, - сказав ветеран УПА Роман Вовчанин. – Бандера був великою постаттю в історії України. Його діла не варто недооцінювати. А потрібно вивчати і ставити за приклад теперішній молоді. Але його знищила імперська Росія. Так як і багатьох інших, які боролися за незалежність України. Навіть і тепер Росія нищить патріотів, коли не має жодного права втручатися в наше життя. Такими жертвами є Чорновіл і Гонгадзе".
Завершилася хода виконанням гімну України та салютом.
6 
79692
Коментарі
2219Гм…Якби щирість абсолютною більшістю з нас цінувалася більше,ніж щире золото,то не в декого б почалися корчі,а їх би усіх покорчило, і ми не переймалися б тим,що нам бракує аналогу російського слова ''вор''
Друже!Схоластика – не мій козир
Я завжди щирий – пишу,як і думаю!Інколи у мене можна знайти протиріччя між тим,що я писав колись,і як я думаю зараз.Але ж людина – жива істота,а не запрограмований робот! Тому її бачення сьогодення може змінюватися в залежності від зміни дійових осіб,що мають вплив на сьогодення.Звичайно,якщо сьогоднішнє бачення не різниться кардинально від вчорашнього… Інакше – це вже ''флюгерство''…
З другою половиною Вашого коментаря абсолютно згоден.А на першу – відповів нижче
…Як приємно було чути від мого суржикомовного оточення,коли мене всі вони називали щирим українцем! Я принципово не вживав російської,більше того,волюнтариським рішенням провів насильницьку українізацію свого колективу,де мені пощасливилось бути керівником.До їхньої честі,ніхто з-понад 30-ти людей з вищою та середньою спеціальною освітою не сприйняв це в багнети(1985-й рік),а одностайно,за одним лише винятком!,підтримали моє нововведення.
Звичайно,мовних казусів вистачало,але з яким задоволенням вони опановували діловодство українською! ''На жаль'',до рангу ''запеклого'' в їхньому розумінні я не дотягував,бо - з ''Западної''.А там всі - ''бандери'' і всі ''балакають по-бандерівськи''.Мені своїм правом так називатися ''не поступився'' корінний степовик,наш колега з обласного центру - він, ще задовго до моєї появи серед цих фантастично чудових,щирих і відвертих людей, скрізь послуговувався лише материнською мовою,навіть тоді,коли їздив у відрядження до Москви.Саме за це його й назвали запеклим українцем.
Що ж до того,що я назвав наших інтернет-колег ''запеклими'' українцями,то я й справді це слово вжив з іронією – нині,коли тебе не викликають в КГБ за те,що на державній службі ти користуєшся своєю рідною,я не зовсім розумію тих,хто пише полум'яні коментарі на захист своєї мови – ворожою і,водночас,вимагає від влади українізації.Погодьтеся,що трохи нелогічно.Тому,я не вважаю,що шкідливо починати із себе…Шкідливо – НЕ починати…
Гм…Власне,ця полька має рацію.Шкода,що не всі цього розуміють в Україні.Навіть ''запеклі'' українці свої коментарі на різноманітних сайтах переважно пишуть на общєпонятном…Якась трохи викривлена ''боротьба'' у них виходить за Україну та її цінності…