Змушували голосувати безпосередньо на вулиці - сьогодні п'ята річниця окупації Криму

16 березня 2014 року, порушуючи всі міжнародні закони та умови Будапештсього меморандуму, Росія незаконно провела в Криму так званий референдум.

Цим заходом РФ намагалася легітимізувати захоплення української території. Для цього так званий парламент Криму 10 березня надсилав запрошення ОБСЄ та просив направити на півострів міжнародних спостерігачів.

ООН та ОБСЄ назвали захід незаконним та тим, що суперечить Конституції України і законам демократії.

В ОБСЄ відмову аргументували тим, що не приїдуть в Крим доки не отримають запит від української влади. Напередодні 16 лютого в Крим планували запустити військову місію, але окупанти не пропустили спостерігачів.

"Спостерігачі ОБСЄ можуть приїхати на вибори, коли отримують запит від країни, в якій ці вибори проходять. Таким чином — від Києва. Ми не спостерігаємо за референдумом в Криму", - повідомила представник ОБСЄ Кеті Бертон.

Проводячи даний референдум Росія порушила низку міжнародних договорів:

Гельсінський заключний акт 1975 року, про непорушність кордонів у Європі;

Будапештський меморандум 1994 року про гарантії безпеки Україні;

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією 1997 року;

Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 року;

Референдум назвали злочином проти світу і безпеки людства. Росію виключили зі складу G8 (міжнародний клуб для країн з високорозвинутою економікою -Gazeta.ua). Проти деяких російських та всіх кримських політиків та підприємств наклали санкції, які постійно посилюються. З кожним роком після анексії РФ ігнорують та не сприймають на дипломатичному рівні.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна вимагає включити деокупацію Криму в Мінські переговори

Передумови.

Після перемоги Революції Гідності та повалення режиму Януковича (колишнього президента України Віктора Януковича, нині засудженого і звинуваченого в державній зраді - Gazeta.ua), втікач звернувся до Володимира Путіна з проханням ввести війська на територію півострову.

"Як законно обраний президент України заявляю: події на Майдані, незаконне захоплення влади в Києві привели до того, що Україна опинилася на порозі громадянської війни. У країні панують хаос і анархія. Життя і безпека людей, особливо на південному сході і в Криму, під загрозою. Під впливом західних країн здійснюються відкритий терор і насильство. Люди переслідуються за політичною і мовною ознаками. У цьому зв'язку звертаюся до президента Росії Володимира Володимировича Путіна з проханням використовувати збройні сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності, захисту населення України", - заявив Віктор Янукович 1 березня 2014 року.

20 лютого під стратегічними об'єктами півострову з'явилися люди, одягнені у військову форму без знаків розрізнення.

26 лютого кримські татари та проукраїнські активісти провели акцію протесту проти ухвалення сепаратиського рішення кримського парламенту- від'єднання півострова від складу України.

27 лютого будівлю кримського парламенту захопили зелені чоловічки, які дали змогу провести засідання, яке напередодні зірвали противники так званого відокремлення.

8 березня жительки Криму вийшли на пікет проти анексії Криму Росією. Представники НЗФ Самооборона Криму та казачества силою відтіснили їх від адмінбудівель, деяких побили.

9 березня кримчани провели акцію на честь дня народження українського поєта Тараса Шевченка, тоді представники "Русского единства" викрали та катували активістів Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського.

11 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла так звану декларацію незалежності півострову.

Псевдореферендум почався о 08:00

У так званих бюлетенях, які видавали людям було два питання: чи підтримують кримчани вихід АРК зі складу України та входження до складу РФ, а друге — про повернення Конституції АРК 1992 році.

Самі вони були надруковані трьома мовами — російською, українською та кримськотатарською. Варто зазначити, що кримськотатарські слова були надруковані кирилицею, яку не використовує корінний народ при письмі.

Також у бюлетенях не було можливості дати негативну відповідь, оскільки він мав лише одну клітинку і будь-яка відповідь рахувалася як згода. В частині бюлетенів початково була проставлена ​​галочка.

 

В день проведення окупанти визначали надвисоку явку, але згодом стало відомо, що голосували й громадяни материкової Росії, а людей, яких не було в списках просто вписували самостійно.

"Референдум вважати відкритим! Я, громадянка Росії, з пропискою в Сімферополі, отримала бюлетень зі словами: "Ну, раз ви тут живете, тож, можете голосувати. Тітонька, не знайшовши мене в списках, просто вписала моє прізвище в іншій список", - розповіла російська журналістка Катерина Сергацкова.

Один зі свідків, Леонід Колесніков, розповів, що на кожній дільниці по 5-6 так званих дружинників.

"Відвідав 2 дільниці. На кожному біля входу 5-6 дружинників. Ще стільки ж всередині. Плюс один міліціонер. Людей багато. Багатьох немає в списках, але це не проблема. Одразу на місці роблять ксерокс паспорта та вносять в додаткові списки, і можна голосувати", - сказав він.

До людей, які не йшли на захід, приходили невідомі та змушували голосувати прямо з дому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оточені зрадою: показали фільм про захоплення Криму

На вулицях окупованого півострова в великій кількості ходили озброєні російські військові, казаки та незаконне збройне формування Самооборона Криму.

Голова медіа-центру Міноборони України в Криму Владислав Селезньов повідомив, що російські казаки не допускали особовий склад Державного науково-дослідного центру Збройних сил України, який дислокується в смт Приморськім, на роботу. Аргументували тим, що українці повинні були спочатку піти на захід.

В день проведення заходу окупанти розпочали антитерористичні навчання.

Президент РФ Володимир Путін згодом почав називати це волевиявленням кримчан не зважаючи на те що більшість кримчан ігнорувало цей захід. За підрахунками росіян за так зване приєднання Криму до складу Росії проголосувало 93% кримчан, але відомо, що у містах, де проживає великий відсоток кримських татар ділянки навіть не відкривали.

Після анексії з території півострову пішли великі іноземні мережі, одною з перших була мережа швидкого харчування McDonals, припинили роботу українські банки та міжнародні системи переказу грошей, перестали працювати всі додатки Google.

У травні 2014 року Україна, не визнаючи жодних кримських документів перекрила подачу прісної води Північно-Кримському каналу, яка яка живила водою частину півострова.

У 2015 році проукраїнські активісти підірвали електромережі, від яких Крим отримував електроенергію, а у 2016 році активісти "Правого Сектору", "Цивільного корпусу Азов", кримськотатарські активісти на чолі з Мустафою Джемільовим та Рефатом Чубаровим почали безстрокову мирну акцію - перекрили сухопутний кордон з Кримом для вантажних автомобілів. У 2017 році український уряд прийняв рішення припинити товарообіг з окупованим Кримом.

Світова спільнота прийняла рішення накладати санкції на всіх, хто відвідує окупований півострів без згоди з українською владою.

Після анексії півострову росіяни почали активно витісняти кримчан-бізнесменів, почалася активна забудова заповідних зон та перекриття громадських пляжів.

Жителів з антиросійською позицією репресують, деяких арештовують за фіктивними звинуваченнями. Всі заарештовані в Криму українці вважаються політв'язнями.

З моменту окупації Криму щороку свої домівки залишають 3 тис. кримчан. Основною причиною називають політичний тиск, нав'язування відкрито ідеологію та страх за своє життя.

На їх місця їдуть жителі материкової Росії за спеціальними програмами, які для цього створює уряд РФ.

×