Росія через пропаганду намагається виправдати свою присутність у Криму.

Таку думку висловила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в інтерв'ю для Gazeta.ua.

Що робити з Кримом після деокупації?

- Україні не треба чекати, коли Крим повернеться. Є багато дій, які треба зробити вже зараз, що допоможе повернути людей. Насправді, війна йде не за території, а за людей. Це найголовніша цінність, бо якщо люди воюють, то вони це роблять за власне щастя, за людей, за свої родини. Дії України мають бути направлені на людей.

Що робити з тими, хто підтримував Росію в Криму?

- Важке питання відповідальності. Як ми будемо ставитись до того, що відбувалося в Криму. У так званій історії з колабораціонізмом - є багато питань, але немає відповідей. Є політичні заяви, які лякають людей, але не дають відповідей. Хто нестиме відповідальність, а хто ні? Якщо взяти так званий референдум, зрозуміло, що він є злочином. Чи всі повинні нести відповідальність?! Є різниця між бабусею, яка відключена від українських каналів інформації і під впливом російської пропаганди пішла на цей референдум. І різниця між Сергієм Аксьоновим (так званий глава Криму), або керівниками дільниць, які організовували референдум. Хтось повинен понести кримінальну відповідальність і обмеження, а хтось має бути звільненим.

На сьогодні немає чітких відповідей. Для кримчан це проблема, бо вони не знають, чого очікувати від України. Є радикальні політики, які заявляють, що всі сепаратисти і їх треба пересадити. Але ж цих політиків у Криму не було. Там і досі є багато людей, які підтримують Україну, тому перелік політв'язнів лише збільшується. Україна має чітко відповісти, що розуміє, що на півострові багато її громадян і вона не буде карати всіх, а буде розрізняти, що є люди, які скоїли важкі воєнні злочини.

Яка доля очікує ув'язнених людей, в умовах окупації?

- Україна має визначити статус в'язнів. І мова не лише про політичних. Є в'язні, засуджені ще при Україні. Частину терміну вони встигли відсидіти, і частину відбувають вже в російських колоніях. Що з ними робити і як ставитися до терміну покарання - на це немає відповідей.

Інша проблема - це наші політв'язні. Зрозуміло, що їх тримає Росія і звільнення залежить від Путіна. Є питання, які може вирішити Україна. Це матеріальна допомога родичам політв'язнів, гроші на адвокатів, гроші, для передач і відвідувань родичів. Частково проблему під тиском громадськості вирішили. МЗС України внесло зміни, і з грудня 2017 року можна оплачувати українського бюджету послуги з адвокатів на території Росії. Якщо наш бранець знаходиться в Росії, то МЗС може допомогти, але якщо він у Криму, там МЗС не діє. Тоді має допомагати Міністерство окупованих територій.

У цьому році в бюджет заклали 96 мільйонів гривень на допомогу людям, які незаконно позбавлені волі на території ДНР і ЛНР, Криму або Росії. Але родичі не можуть користуватися цими грошима, бо немає порядку використання грошей, бюрократичної процедури. Гроші вже є протягом двох місяців, але родичі не можуть взяти допомогу, бо чекають на папірці. Залишається ще 10 місяців, і потім бюджетний рік завершиться. Є гроші, але ними не можна користуватися - абсурдна ситуація, яка залежить від України.

Що стосується різних груп громадян, які населяють Крим. Яка ситуація з ними?

- Є переслідування, пов'язані з етнічною ознакою Наприклад, заборона Меджлісу кримськотатарського народу - чітка справа, пов'язана з етнічною ознакою. Багатьох людей переслідують не за етнічну приналежність, а за їх переконання. У справі 26 лютого фігурують татари, але через те, що вони вийшли на мітинг проти окупації.

Є справа переслідувань за релігійною ознакою "кримських мусульман". У них регулярно проводили обшуки, шукали якусь екстремістську літературу, але це саме через приналежність до релігійної групи.

Ми навіть пишемо про людей, які лояльні до Путіна, але яких теж переслідують. Для України теж важливо розробити збалансовану політику, щоб люди відчували що вони громадяни, про них дбають і їх захищають. Тут важлива публічна діяльність президента. Ми пропонуємо президенту, щоб він хоча б раз на рік давав прес-конференцію по Криму і для кримських ЗМІ. Щоб Крим відчував, що у них є президент, який про них знає, знає прізвища політв'язнів, знає, що там відбувається.

Напередодні Нового року багато хто з політичних в'язнів отримав вітальні листівки від Петра Порошенка, з побажанням триматися. Для них це стало важливою моральною підтримкою. Вони постійно питають через родичів, як тут справи, як просуваються реформи. Вони борються за Україну в Криму і для них важливо, щоб держава була процвітаючою, для якої людина - головна цінність.

Які шанси на повернення Криму? Прогнози?

- Залежить від міжнародної ситуації. Думаю, є два варіанти. Перший - короткостроковий, коли в перші роки можна було повернути, але потрібні були не лише радикальні дії збоку України, а міжнародного суспільства. Мали бути масові санкції, які дуже вдарили б Росії, але цього не відбулося. Тому розуміємо, що тепер це буде більш тривалий процес. Скільки років займе, боюсь прогнозувати. Це може залежати від політичних процесів у самій Росії. Зараз та опозиція, яка є в Росії - не гарантує нам повернення Криму. Їх позиції все одно "кримнаш". У Росії повинні відбутися радикальні зміни. І, можливо, це ще трапиться.

Як використовують пропаганду?
У справі проти "кримських диверсантів" намагаються показати, що в Криму є терористи, і ви маєте радіти, що тут є ФСБ і за кожним з вас ходить поліцейський. Таким чином вони намагаються виправдати свою присутність.
Вони розуміють, що люди розчаровуються в Росії, тому їх намагаються залякати. Путін весь час створює і підтримує образ ефемерного ворога, який готується напасти на РФ. Щоб люди жили в цьому страху і не виходили на вулиці проти Путіна. Це методи авторитарних режимів.

Повну версію інтерв'ю з Ольгою Скрипник читайте незабаром на Gazeta.ua.

×