За 6 років Україна дуже відірвалася від Криму, причому з вини України, - стверджує правозахисниця Олександра Матвійчук. Сприяє цьому те, що з початку окупації РФ взяла курс на перетворення колишнього курорту на мілітаризовану військову базу і проводить цілеспрямовану політику зміни складу населення півострова. Всіх, хто проживав там до окупації, Росія розглядає як апріорі нелояльних. Про це Олександра Матвійчук розповіла Gazeta.ua.
"Ми за 6 років дуже відірвалися від Криму. Причому також із вини України. Бо коли ми говоримо "Крим – це Україна", мова не про гасло, але й про активні дії по збереженню зв'язків з людьми, які там знаходяться. Простий приклад, варто давно перевести в онлайн державні сервіси для людей, які живуть на окупованих територіях. Держава мала б дати їм знак: ти - наш громадянин.
З початку окупації РФ взяла курс на перетворення колишнього курорту на мілітаризовану військову базу. Обличчя Криму змінило збільшення кількості військових і військової техніки. В Сирію, де Росія веде бойові дії, ракети відвозяться з Криму.
По-друге, Росія проводить цілеспрямовану політику зміни складу населення півострова. Всіх, хто проживав там до окупації, вона розглядає як апріорі нелояльних. Тому що ці люди жили там за України і за умови якої-неякої свободи. Через рік-два окупації на півострові почали переслідувати навіть колишніх активістів "російської весни". Вони виходили з портретами Путіна і не могли зрозуміти, чому їх б'є поліція.
2016 року приріст нових людей у Криму, не враховуючи Севастополь, становив уже 4,9%. З роками цей показник зростатиме
Росія взяла курс на заміщення населення і робить це в кілька способів. Перший – через розгорнуту систему репресій, щоб дати сигнал активним людям: виїжджайте. І друга частина цієї стратегії – колонізація Криму громадянами РФ. Це люди особливого ґатунку – колишні судді, гебісти, військові – точно те населення, яке має бути при військовій базі. Ця політика діє дуже ефективно. Склад населення змінюється. 2016 року приріст нових людей в Криму, не враховуючи Севастополь, становив уже 4,9 відсотка. З роками цей показник зростатиме. Це робиться для того, щоб, коли постане питання деокупації Криму, Росія сказала: давайте проведемо референдум і запитаємо думку населення.
Навіть люди, яким байдуже, Росія чи Україна, змушені виїжджати з Криму. Тому що в авторитарній країні дуже небезпечно жити. Знаю родину, яка виїхала, щоб врятувати свідомість своїх дітей від мілітаризації, яка пронизує навіть школи", - ділиться правозахисниця.
"У Криму під переслідування можуть потрапити й ті люди, хто має не те що контроверсійну, а альтернативну точку зору до окупаційної влади. Але, насамперед, утисків зазнають громадські активісти, журналісти і правозахисники. В цей момент на окупованому Донбасі можуть катувати людей. Ти не можеш це зупинити. І це дуже фруструє. Тому я для себе вирішила, що якщо я не можу захистити тих людей, які ведуть боротьбу на окупованих територіях, то можу хоча б зробити їхню боротьбу видимою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти оштрафували дружину кримського татарина за записку
З іншого боку нам дійсно вдається досягати невеликих успіхів, але важливих для конкретної долі людей. Єдиний кримчанин, якого звільнили минулого року – був Едем Бекіров", - розповіла Олександра Матвійчук.
26 червня у світі щорічно відзначається свято кримськотатарського прапора.
Прапор - полотнище блакитного кольору із жовтим гербом-тамгою у верхньому лівому куті, був прийнятий на 1-му Курултаї кримських татар 1917 року.
Відновлений і затверджений як національний прапор кримських татар 1991-го вже на 2-му Курултаї.
Блакитний колір є традиційним для тюркських народів. Знак тамги тлумачать по-різному: сокіл у небі, ваги — символ миролюбності, врівноваженості та взаєморозуміння тощо. Також тарак-тамга (герб-гребінь) — це родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґиреїв.
7 
11170
Коментарі
1