"Сенцов пішов на самогубство" – дисиденти розповіли про своє голодування в ГУЛАГу

У російській колонії 19-й день голодує політв'язень Кремля Олег Сенцов.

Український режисер вимагає звільнити всіх політв'язнів-українців, яких тримають за ґратами в Росії. "Крим.Реалії" зібрав історії українських політв'язнів, які голодували у радянських таборах ГУЛАГу.

Дисиденти Мирослав Маринович і Зорян Попадюк неодноразово оголошували протести, захищаючи права людини.

"За діяльність у правозахисній організації Мирослав Маринович провів в ув'язненні в концтаборі і на засланні 10 років. Його заарештували 23 квітня 1977 року в Києві. Вирок Мирослава Мариновича займав 26 друкованих сторінок. 29 березня 1978 року, згідно з рішенням радянського суду, його позбавили волі у виправно-трудовій колонії на сім років і на п'ять років заслання", - зазначається.

"20 днів – це було моє найдовше голодування. Тричі примусово годували через шланг. У радянських тюрмах обов'язковим було правило – не дати вмерти політв'язневі у час оголошення протесту. Коли розпочинаєш голодування, то найголовнішими були перші дні, коли організм звик їсти, а йому нічого не даєш. Організм політики не знає – хоче їсти, а мозок живе своїм життям", – пригадує Мирослав Маринович.

В'язням, які оголосили голодування, дозволяли лежати. Після акції суворо карали.

Товариш по табору Мирослава Мариновича Зорян Попадюк оголошував голодування і був покараний за протести. У 20-річному віці його засудили за протест проти окупації Чехословаччини, який він організував, будучи 15-річним хлопцем. Зорян Попадюк був позбавлений волі на 13 років таборів і заслання.

"Голодували часто, але так лише день, два, три. Серйозніше було у Володимирській тюрмі, коли у нас забрали всі книжки під час чергового обшуку. На 18-й день голодування припинили, коли нам принесли книжки. Старші друзі в тюрмі радили пити воду, десь через кожну годину-дві, щоб довго не осушувати організм, щоб отримувати певну порцію води, а ще не нервуватись, спокійно себе поводити. Колеги радили, щоб не оголошував сухе голодування, без води. Коли п'єш воду, тривалий час можеш голодувати, а без води організм швидко руйнується. На 5-6-й день починаються галюцинації. Ніколи не оголошував сухе голодування. Треба знати, коли людина виходить з голодування, то це відповідальний момент. Пригадую, коли вперше виходив з нього, почав їсти і знепритомнів", – згадує Зорян Попадюк.

Колишні політв'язні радянських таборів переживають за Олега Сенцова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вимога одна - звільнити Сенцова" - політв'язень Кольченко оголосив голодування

"У тому і відчай ситуації, що Олег Сенцов пішов на самогубство. Важко щось радити йому, бо людина переходить у стан, який складно описати. Дух настільки змобілізований, що земні поради навіть викликають роздратування, тому що людина налаштована, не хоче, аби їй заважали триматись свого рішення. Коли доходить до 20-го дня голодування, то наступає такий момент, коли людина переходить начебто в інший вимір. Тобто чимало речей стають вже не цікаві. Важливі лише твоя мобілізація, твій дух, якісь думки. Щось змінюється, і ти ніби не належиш тому світові. Це є той стан, який небезпечний для людини. Чим далі, тим більше людині не хочеться повертатись, вона поринає в особливий стан. І я боюсь, щоб в Олега не почався такий період", – каже Мирослав Маринович.

×