Кримчани розуміють, що майбутнє тільки з Україною - Кориневич

В продовж трьох місяців мають з'явитися не конкретні закони, а план заходів. Уряд має напрацювати дорожню карту. В цьому плані заходів хочемо бачити конкретні кроки і законопроекти. Одразу треба окреслити, що законопроектів за три місяці може і не бути. Якщо з'являться, то як мінімум три. По-перше, необхідним є прийняття закону про корінні народи в Україні, щоб закріпити їхній правовий статус на законодавчому рівні та, зокрема, статус кримськотатарського народу. По-друге, треба скасувати або суттєво переписати закон про вільну економічну зону "Крим". Він не відповідає реаліям сьогодення та нашій позиції на міжнародній арені. Просимо партнерів накладати санкції на підприємства, які працюють в Криму, а самі маємо в законодавчому полі вільну економічну зону з нульовим рівнем оподаткування. Третій законопроект - про правовий та соціальний захист політичних в'язнів, військовополонених та цивільних заручників. Він має визначати як держава в правовому і соціальному плані захищає цих людей.

У ній є блок: міжнародне співробітництво, де визначається, що ключовою зовнішньополітичною ініціативою, ключовим заходом на міжнародному рівні для реалізації стратегії є Кримська платформа. Безумовно, покладаємо великі надії на її установчий саміт, який відбуватиметься в столиці 23 серпня цього року. Вона стане тим міжнародним переговорним майданчиком по Криму. До цього часу такого не було. Його мала ініціювати України, тому що це природно і нормально, маємо тимчасово окуповані території. Виходить так, що міжнародні майданчики для Донбасу маємо, зокрема, мінський та нормандський, а для Криму до цього часу не мали. В рамках Кримської платформи будемо активно працювати з нашими міжнародними партнерами, державами над реалізацією конкретних проектів, які будуть наближати час деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території. Тут українські дипломати дуже активні і на рівні ООН, і на рівні регіональних міжнародних організацій. Робота в цьому напрямку буде тривати.

Там є багато положень про корінні народи, у тому числі про кримськотатарський. Очікуваним результатом її реалізації є відновлення прав кримськотатарського та інших народів. Очевидно колеги з Меджлісу говорять про питання національно-територіальної кримськоїтатарської автономії, на основі права кримськотатарського народу на самовизначення. У цьому питання треба рухатися. Але стратегія – це позиційний документ, вона не може давати вказівок Верховні Раді приймати конкретні закони. РНБО, як колегіальний орган, не може давати доручення й прямі завдання парламенту. Всі питання, які стосуються національно-територіальної автономії, мають ухвалюватися в рамках парламенту конституційною більшістю голосів.

В Криму не має такої значної підтримки держави-окупанта. Це Росія створює ілюзію, картинку, що, мовляв, величезна кількість кримчан прийшли на, так зване, опитування 16 березня 2014 року і за щось там проголосували. Не має цієї підтримки. Кримчани розуміють, що майбутнє може бути тільки разом із нами, і Крим – це Україна, безумовно. Просто ми тимчасово не можемо там здійснювати свою юрисдикцію. Питання в тому, що Стратегія може закладати загальні позиційні речі. Наприклад, ті хто працював на високих керівних посадах в окупаційних адміністраціях, звичайно, більше не можуть ні на що претендувати потім. Особи, які вчиняли воєнні злочини чи грубі порушення прав людини, - відповідно мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Ніщо їх від цього не може звільнити. Але це питання конкретних законопроектів. Їх не може вирішити стратегічний позиційний документ, ухвалений РНБО. З юридичної точки зору треба розуміти, як це все робиться. Кримінальна, або ж адміністративна відповідальності – це питання конкретних законопроектів, які має ухвалювати Верховна Рада.