У своїй квартирі на п"ятому поверсі минулої середи 65-річний киянин Юрій Жарий та його 35-річний син Андрій дивилися футбол Україна—Іспанія. В іншій кімнаті була дружина Андрія, 35-річна Олена, — та спанієль. Коли матч закінчився, Андрій одразу вийшов у спальню. За мить родичі почули з вулиці крик.
На першому поверсі в домі на Корольова 11/1 — дитяча поліклініка. Андрій пролетів чотири поверхи й вдарився об бетонний козирок над входом до неї. Чоловіка відкинуло, й він упав на асфальт під балкони.
Із будинку на крик повибігали люди. Андрій лежав під вікнами поліклініки в трусах і майці. У нього була розбита голова і кілька відкритих переломів. Кров розтікалася навколо й змішувалася з потоками дощової води. Чоловік помер миттєво. За 15 хвилин приїхала "швидка" й невдовзі тіло забрали в морг.
Родичі та сусіди не можуть зрозуміти причин самогубства. Одні пояснюють вчинок неприємностями на роботі й загостренням депресії після футбольного матчу, інші — поразкою України з розгромним рахунком 4:0. Усіх дивує, чому Андрій заподіяв собі смерть саме після футболу, адже він не був палким уболівальником. Про це говорять і сусіди, й знайомі.
Галина Іванівна, 65 років, живе по сусідству з Жарими 37 років. Вона знала Андрія змалечку.
— У голові не вкладається, що він вчинив, — каже, витираючи рукою сльози. — Такий був шустренький, радісний. Може, його хтось штовхнув? Так ні — в тій кімнаті нікого не було. Батько — в залі. Оленка поралася на кухні. У неї нога поламана, так вона навіть встати без допомоги не може.
З понеділка мав працювати механіком у Борщагівському депо
Андрій Жарий останні роки працював автомеханіком у шиномонтажній майстерні на вул. Симиренка. Звідти його звільнили кілька місяців тому за скороченням штату. Галина Іванівна стверджує, що він спокійно переніс це звільнення і знайшов іншу роботу. З понеділка мав працювати механіком у Борщагівському трамвайному депо. Збирав останні документи у відділ кадрів. Вищої освіти не мав: закінчив школу, пішов у армію.
Андрій у батьків — єдиний син. У 23 роки закохався в дівчину, прожив із нею разом десять років не розписуючись. Вона народила сина, Владика, зараз хлопчику 11 років. Потім подружжя розійшлося: без сварок, просто не зійшлися характерами. Два роки тому Андрія познайомився з Оленою. Із нею теж офіційно не одружувався.
У середу зранку Андрій підійшов до мами, поцілував її в щічку і запитав, як вона себе почуває. Все нібито було нормально, згадувала вже після загибелі сина Галина Семенівна, 65 років. У неї від того поцілунку, пригадує, чомусь аж кінчики пальців похололи.
У п"ятницю Андрія поховали. Біля автобуса зібралося багато його друзів. Ніхто не розумів, що саме штовхнуло чоловіка на самогубство. Тіла з автобуса не виносили.
— Він був таким красивим, а смерть його зробила ще вродливішим, — сказала дівчина в чорній хустці.
Доки друзі Андрія збиралися провести його в останню путь, із вікна п"ятого поверху виглядала руденька мордочка спанієля. Собака голосно вив, так що було чути в сусідніх дворах. Кажуть, він сумує за господарем із самої середи.
Доцент кафедри судової медицини Академії МВС Василь Чорний, 48 років, розповів "ГПУ": на початку червня у Києві та інших містах Європи традиційно спостерігають пік самогубств. Це пов"язано, вважає він, з коливанням рівня гормонів в організмі людини, авітамінозом та посиленням сонячної радіації.
Науковець зазначає, що найбільша кількість самогубств припадає на початок тижня — понеділок і вівторок. Також люди стають набагато емоційнішими під час масових заходів або свят на державному рівні. Василь Чорний вважає: червневий сезонний пік самогубств Київ уже пережив. Наступна хвиля самовбивств очікується на початку вересня. Саме тоді в багатьох людей почнеться так звана осіння депресія.
Трагічний день
Того ж 14 червня в Києві заподіяли собі смерть ще двоє чоловіків. Сергій Ткачук, 29 років, викинувся з вікна в Інституті пульмонології. Кажуть, був невиліковно хворий. Микола Скалюн, 50 років, повісився в своїй квартирі на вул. Клименка, 16 (Чоколівка). Сусіди розповідають, нібито він мав психічні відхилення.
2 
7644
Коментарі