У столичному кафе "Циферблат" відбувся форум "Захоплені життям. Історії успіху ветеранів АТО". Під час заходу демобілізовані військові розповіли про відкриття та роботу власних бізнес-проектів. Організатор зустрічі – громадське об'єднання "Центр зайнятості Вільних людей".
"Проект "Воїну – гідна праця", заснований ще до першої хвилі демобілізації. Працює близько півтора року. Спочатку Центр зайнятості Вільних людей планував допомагати хлопцям, які отримали інвалідність на війні. Але згодом до нас почали звертатися усі. Центр почав працювати з ветеранами у різних напрямках: різноманітні курси, пошук вакансій, перекваліфікація, проект "Бізнес-інкубатор", розпочала форум Оксана Воропай, координаторка проекту "Воїну-гідна праця" від ГО "Центр зайнятості Вільних людей".
Своєю історією успіху поділився сержант-десантник із 95-ої окремої аеромобільної бригади Олександр Морозов.
"Унаслідок 12-годинного бою, який відбувався в районі Донецького аеропорту біля села Спартак, мій автомат був виведений з ладу. Довелося використовувати зброю пораненого товариша. Це тривало два тижні. Тоді я подумав, що кожен військовий повинен мати засіб догляду за власним автоматом".
Після демобілізації він вирішив просувати цю ідею і створити власний бізнес. Олександр став переможцем першого бізнес-інкубатора " BizClub", отримав грант від мережі автозаправок "WOG Pітейл" на запуск виробництва серветок для чищення зброї.
"Сьогодні я вже запустив виробництво серветок. Маю попередні домовленості з керівництвом Міністерства оборони України про поставки продукції в підрозділи Збройних Сил України та зацікавленість корпорації ДК "Укроборонпром" в подальшому розвитку проекту", – ділиться своїми успіхами десантник із 95-ої бригади Олександр Морозов.
Ще одною історією успіху поділився Олександр Жук із одноіменним позивним. Він учасник АТО із 25-ого окремого мотопіхотного батальйону "Київська Русь", який утримував позиції у Дебальцевому до котла і після нього.
"До війни навчався на соціолога. Після університету робота за фахом. Була спроба гратися в менеджера, гра в якогось мікроначальника. Робота мутна, нецікава і достатньо монотонна. Потім був добробат. У добробаті було багато завдань, мене якимось дивом узяли в штаб. Мабуть, за вищу освіту, я вмів працювати за комп'ютером. Працював із документами. Мною ніхто не залишився недовольний".
Олександр Жук розповідає, що після війни не зміг працювати на своїй останній роботі. Змінював одне робоче місце за іншим. А потім разом із побратимом Олегом із позивним "Алігатор" вирішив відкрити власну справу - кав'ярню "Білий кролик".
"Ми вийшли на каву. У Броварах небагато місць, де можна взяти каву з собою. Майже ніде не зварять смачне латте чи капучино . Не так багато закладів, де тобі посміхатимуться просто так. Насправді ж ми зіштовхнулися із багатьма проблемами: довгий час не могли знайти постачальників, cкладно було найти техніку і клієнтів. Ми з Олегом ледь не посварилися".
Допоміг Олександрові розібратися Центр зайнятості Вільних людей. "Вони просто ткнули носом на мої помилки". І додає, що хоче передавати власний досвід хлопцям із інших регіонів та міст.
"Побувавши на війні зрозумів, що людина стає людиною, коли починає щось робити для інших".
Десантник із 95-ої бригади Дмитро Крикун у травні місяці відкрив власний масажний кабінет "Кіборг-масаж". До його офісу на Подолі в Києві звертаються побратими та волонтери, у яких є проблеми зі спиною.
Пан Дмитро розповідає, що вижити йому в Донецькому аеропорту допомагали молитви рідних, адже "кожного дня ми прощалися із життям".
Ідея робити масажі виникла у зв'язку із болями в спині.
- Ця проблема актуальна для багатьох учасників АТО. Адже носіння бронежилета й зброї не проходить даремно. Тож я вирішив допомагати побратимам. Спочатку ходив до знайомого масажиста і підглядав за його роботою. Потім через Фейсбук-сторінку вийшов на проект "Воїну – гідна праця", вони й допомогли мені потрапити на професійні курси масажу, - розповідає кіборг Дмитро Крикун.
Відкрити масажний кабінет допомогли благодійники. "Масаж – це дуже інтимна річ. Потрібно, щоб людина відчувала контакт зі мною. Тому на масаж приходять друзі друзів та знайомі знайомих", додає Дмитро Крикун.
Організатори проекту "Воїну – гідна праця" відзначають, що за півроку роботи навчання уже пройшло близько 100 людей, з яких 74 вже запустили свої стартапи. Проект популярний не тільки серед ветеранів АТО, а і серед переселенців.
3 
7644
Коментарі