Лавка біля останнього під"їзду на вулиці Зодчих, 18а встелена червоними гвоздиками. На ній стоять запалена свічка і пластиковий стакан з горілкою. У суботу, 25 листопада, на цьому місці помер 22-річний Віталій Дзядик. Його зарізав 33-річний чоловік, що був тричі засуджений. Батьки називають смерть єдиного сина безглуздою трагедією.
Віталій з друзями щовечора збиралися на подвір"ї школи N281. Дзядик закінчив її 2001 року. На території є великий стадіон, де хлопці грали в баскетбол і теніс. У день трагедії, як і завжди, компанія почала сходитися біля головного входу о шостій вечора. За 20 хв. на подвір"ї школи зібралися п"ятеро: Віталій, його найкращий друг 20-річний Ігор і три дівчини.
Ігор розповів "ГПУ", що бачив, як з-за рогу вийшли 16-річний Сергій Міщенко і його рідний дядько з дружиною. Підліток показав пальцем на Віталія і сказав: "Вон он". Чоловік крикнув: "Суки, зарежу!" — і побіг на Віталія. Той не сподівався нападу. Зав"язалася бійка, що тривала не більш як десять секунд. Потім Віталій став утікати. Чоловік не гнався за ним — узяв дружину під руку й пішов. Сергій Міщенко подався слідом.
— Ми побачили, як Віталік ліг на лавку. Я підбіг до нього. Бачу — з нього кров б"є, — розповідає Ігор.
Чоловік двічі вдарив ножем Віталія. Пробив серце й ліву легеню. Ігор сів на лавку поруч із другом і намагався закрити рани рукою. У цей час дівчата голосно кричали, аби викликали міліцію. З мобільного викликали "швидку" — і побігли до батьків Віталія.
Міліціонери, які патрулювали район, прийшли на крик. Опитали прикмети нападника й поїхали його шукати. "Швидка" прибула більш ніж за півгодини.
— Чого лікарі так довго їхали? Дороги ж у суботу ввечері порожні, — плаче Ірина, матір покійного. — Я відразу прибігла, коли дівчата сказали. Віталік ще хрипів, Ігор тримав рану. Відігнала людей від лавки, аби цирку не влаштовували. Зібралися всі його друзі. Синок на тій лавці пролежав півтори години!
Чоловік крикнув: "Суки, зарежу!"
Віталій мав багато приятелів на Борщагівці. Серед хлопців користувався авторитетом. Займався спортом, був фізично розвинутим. Майже всі з компанії разом виросли, знайомі ще зі школи. Тепер молодь підтримує батьків покійного. Ходять до них у гості. Кажуть, що Віталій був веселою людиною і взагалі душею компанії.
— Отняли у нас наше сердце, — витирає сльози чорнява дівчина.
Нещодавно Дзядик закінчив комп"ютерні курси, шукав роботу. Вечорами грав у баскетбол. Ворогів не мав. Із Сергієм Міщенком до трагедії компанія ніби не перетиналася. Друзі стверджують, що Віталій навіть не був знайомий із цим підлітком. Тому й жодного конфлікту між ними бути не могло.
Убивцю затримали того ж вечора. Його разом із племінником привезли до Святошинського райвідділу. Підліток дав свідчення, і його відпустили. Друзі Віталія знають, що Сергій на волі. Стверджують, що не бачили його.
— Хлопці не чіпатимуть Міщенка, це справа слідчих, — запевняє батько загиблого.
Родичі не кажуть, де поховали Віталія. Не хочуть, аби про це дізнався Сергій. Чомусь уважають, що той прийде на цвинтар і поглумиться над могилою.
Прокурор Святошинського району Василь Смітюх, 39 років, розповідає, що Сергій Міщенко проходить у справі свідком. Його можуть покарати лише за дрібне хуліганство. Затриманому ж інкримінували умисне вбивство.
— Він стверджує, що не хотів убивати Віталія. Нібито й сам не сподівався такого розвитку подій, — каже прокурор. — Хотів лише заступитися за племінника. Що робити із Сергієм, поки не знаємо. У цій справі є певні юридичні тонкощі. З одного боку, він спровокував конфлікт, покликавши дядька. З другого — Міщенко неповнолітній, та й участі в бійці не брав.
Василь Смітюх зазначає, що мати Сергія за останній тиждень кілька разів зверталась у прокуратуру. Боїться за життя свого сина — каже, що друзі вбитого йому погрожують. Прокурор порадив жінці написати заяву до міліції.
Під час слідства з"ясувалося: Віталій Дзядик і Сергій Міщенко були давно знайомі.
— Час від часу Дзядик глузував над підлітком, — веде далі Василь Смітюх. — Сергій скаржився батькам, але ті не звертали уваги. За кілька днів до вбивства підліток якось криво вдягнув шапку. Його ввечері перестріла компанія Дзядика. Глузували над Сергієм, а потім Віталій ударив його по шапці.
Саме після цієї історії Міщенко зателефонував родичеві й попросив його заступитися. Підліткові здавалося, що тричі засуджений (один раз за крадіжку і двічі — за зберігання наркотиків) чоловік владнає всі його проблеми.
Затриманому загрожує від семи до п"ятнадцяти років ув"язнення. Суд має відбутися через два місяці. Процес буде закритим. Батьки Віталія й усі його друзі збираються прийти до зали засідань.
Стакана з горілкою на лавці ніхто не чіпає. Хлопці й дівчата надламують квіти, аби їх не покрали на продаж. Компанія так само щовечора збирається гуляти. Місце, щоправда, змінили. Тепер зустрічаються не біля школи, а під будинком N18а на Зодчих. Хлопці не соромляться своїх сліз. Нервово курять біля під"їзду і часто поправляють квіти.




















Коментарі
1