У понеділок помер киянин Валерій Босенко, 77 років. Шість років тому він переніс інсульт, на ноги після хвороби так і не став. О четвертій ранку у Валерія Олексійовича зупинилося серце.

Босенко був філософом, його ім"я відоме в наукових колах. Усе життя займався філософією марксизму. Написав кілька книжок і наукових робіт. Наприкінці минулого року вийшла його остання книга — "Воспитатель воспитателя". Серед учнів Валерія Олексійовича — декан факультету соціології КПІ Борис Новіков, 58 років.

— Босенко був великою людиною. Ще студентом я боявся пропускати його лекції. Потім, коли я закінчив вуз, він став моїм другом. 1991-го, після розпаду Союзу, Босенка викинули на вулицю, як непотрібного цуцика! Бо він викладав марксизм, — розповідає Новіков.

Декан запропонував Валерієві Олексійовичу викладати філософію на факультеті соціології. В КПІ Босенко працював вісім років. У вузі кажуть, студенти його поважали й ходили на всі лекції. Викладач звільнився через хворобу. Однак удома продовжував писати статті.

У Валерія Босенка залишилося двоє дорослих дітей — син і донька. Син Олексій теж філософ, викладає у Київському національному університеті будівництва та архітектури. Дружина Валерія Олексійовича померла сім років тому.

У середу з покійним прощалися в головному корпусі КПІ. Поховали його на Байковому.

×