У центрі Києва знайшли давньоруське кладовище

 

В одному із найжвавіших місць Києва, поруч із Поштовою площею на Подолі, археологи минулого тижня відкопали 10 людських кістяків. Знахідка, на думку вчених, дозволяє стверджувати, що у другій половині ХІІ ст. тут було міське кладовище. Зараз на його місці на вул. Набережно-Хрещатицькій, 1а, будують офісний центр.

— Зазвичай цвинтарі влаштовували на горі. Так було і в Києві, у верхньому місті навіть знаходили поховальні кургани, — розповідає 62-річний директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України Михайло Сагайдак. — Але потім там поселилася знать, і людей почали ховати над Дніпром. Ми вже знаходили поховання на вулиці Хорива (де зараз "Київмлин". — "ГПУ"). Тепер усе складається — над Дніпром була сакральна зона.

Як вона була влаштована, вченим зараз важко сказати. Середньовічний пласт під Подолом дуже понищили у радянські часи, коли в Києві будували бомбосховища.

— Уперше тут наткнулися на залишки давнього міста, коли будували метро у 1970-х, — продовжує Михайло Сагайдак. — Відтоді ми знали, що Поштова площа — "жирне" місце. Однак весь час натикалися на бетон бомбосховища. Тепер нарешті вийшли на живий культурний шар.

Частина давнього кладовища вже зруйнована — там залили будівельний котлован. Учені працюють на будівельному майданчику ТОВ "Ярославіл вал". Ця фірма відома тим, що будує у місті мережу готелів "Інтерконтиненталь".

— Їм би пошвидше нас звідси виставити і залити все бетоном, — обурюється археолог. — Ми копаємо, а в нас над головами бетонні плити піднімають. Зазвичай ми залучаємо до розкопок студентів, але сюди не брали — небезпечно.

Зараз майже весь київський Поділ — це заповідник "Стародавній Київ". За законом, тут не мають права будувати нічого, перш ніж землю на глибині 7–10 метрів не вивчать археологи. Однак їм доводиться силою пробиватися на будмайданчики.

За півмісяця роботи археологи знайшли на Набережно-Хрещатицькій, 1а, 10 кістяків та залишки будівельної конструкції. Припускають, що це була церква, або ж технічна споруда, яка захищала кладовище від повеней. Кістяки із розкопу на Набережно-Хрещатицькій Михайло Сагайдак та його колеги досліджуватимуть разом із ученими зі Швеції.

— Ми будемо знати навіть, що покійні їли, чим хворіли і хто ким працював. Зрозуміло, що встановимо стать, вік, у якому люди помирали. Зробимо генетичний аналіз і будемо знати, слов"яни це були чи, скажімо, скандинави, чи із Візантії, чи із Карелії, — додає Михайло Андрійович. — На острові Готланд є наш дружній центр, у них найсучасніше в Європі обладнання.

Із киян мало хто знає, що під асфальтом на Подолі поховані залишки міста часів Київської Русі. Деякі люди вперше чують, що на Подолі постійно працюють археологи.

— Які там древньоруські кістяки? — здивовано говорить будівельник Михайло, 60 років. — То розстріляли людей у 1937 році, от тільки тепер і викопали.

Київ у ХІІ ст. мав 50 тис. населення і був одним із найбільших європейських міст. У ті ж часи, скажімо, в Лондоні жило не більше 30 тис. На Подолі селилися ремісники — гончарі, кожум"яки, ювеліри. Будинки вони зводили з дерев"яних колод, стики між якими потім утеплювали мохом.

— Будували без жодного цвяха, і пилок не використовували, тільки сокири, — каже Михайло Сагайдак. — От і домовини ми без цвяхів знайшли. Вони незвичної форми — не прямокутники, а трапеції.

×