Щодня пенсіонерка Надія Семенюк, 71 рік, варить пшеничну крупу, мочить сухарі, аби нагодувати лебедя Сніжка. Жінка мешкає на третьому поверсі в будинку N1м на просп. Бажана. Птах живе поряд на озері Лебединому.
— Сніжок, ану давай покажемо, як ти їси. Мій хороший, — припрошує птаха Надія Семенюк. Він гордо виходить із води на берег. Тріпоче крилами. Курликає, ніби вітаючись. Лебідь білосніжний, на вигляд здоровий. Жінка перемішує крупу з озерною водою. Підносить до дзьоба перерізану навпіл пластикову пляшку з їжею. Сніжок їсть.
— Ношу йому їсти щодня о десятій ранку. Крупу купую в магазині. Мені навіть пенсії на нього не шкода. Обід у нас — о другій. Коли спускаюся зі схилу, він вже крутиться біля берега, чекає. Вечеря — о шостій. Після пливе ночувати у свій очерет. На одне й те ж місце, — продовжує. Зі слів жінки, лебедя підгодовують жителі всього масиву. Наталя Горяча, 36 років, мешкає в будинку N36 на просп. Бажана. Щоранку гуляє неподалік озера з півторарічним сином Костянтином. Беруть із дому для птаха півбатона. Хлопчик сміється, побачивши Сніжка. Плескає в долоні.
— Спостерігаю з кухні, як Сніжок крутиться на березі, чекає Надію Петрівну. Добре було б знайти людей, які живуть у приватному будинку. Може, взяли б його собі на зиму, — говорить Наталя Горяча.
Надія Семенюк каже, Сніжок не любить дітей і натовпу:
— Усі хочуть його з рук годувати. Він не любить зайвої уваги. На кличку не реагує. Мене вирізняє з-поміж інших. Коли задоволений, складає крила будиночком. А коли стурбований — піднімає їх вище, шию виправляє.
Сніжок — єдиний лебідь на озері. Його сусіди — дикі качки. На водоймі він з"явився в червні. Якраз тоді, коли будівельники хотіли засипати озеро й звести на його місці багатоповерхівку.
Жителі Позняків хвилюються, що Сніжок із настанням холодів загине.
— Будемо раді, якщо відлетить. Мрію, що прилетить наступного року із подружкою. Може, потомство розведуть. Якщо ж замерзне, то буде велика біда не тільки мені, а усій окрузі, — додає Надія Петрівна. Вона згадує, що наприкінці серпня Сніжка хотіли забрати невідомі чоловік і жінка. Казали, працюють у зоопарку. Запевняли, цей лебідь зник у них на початку літа.
— Хотіли самі зловити його й відвезти. Ми попросили зачекати, приїхати наступного дня. Подзвонили в зоопарк. Там сказали — лебідь у них не пропадав. Мабуть, шахраї. Більше не приїздили. У неділю бачила, як чоловік гнав лебедя з озера берегом нагору, до дороги. Я накричала на нього. Він утік. Мабуть, хотів украсти, — згадує Семенюк. Розповідаючи, вона гладить Сніжка по шиї. Той задоволено задирає голову.
Орнітологи з міського Інституту зоології визначили по фото, що птахові — не більш як 2 роки. Запевняють, лебідь може плавати в озері до перших морозів. Жителі масиву телефонували в зоопарк. Їм відповіли, що не мають машини, аби привезти птаха. Але прийняти Сніжка погодилися.
Коментарі