На ринку нерухомості спостерігається пожвавлення. Порівнюючи столицю і міста-супутники, важко визначити явного лідера: квартири активно розкуповуються як в столиці, так і в області. Основним аргументом на користь придбання нерухомості в передмісті досі залишалася порівняно бюджетна вартість. У той же час зниження цін на столичне житло за останні кілька років зрівняло ціни в Києві та передмісті. Наприклад, квартири економ-класу в столиці стартують за цілком демократичною ціною від 15 тисяч гривень за квадратний метр, поза Києвом - від 12 тисяч. Чи варто купувати квартиру в передмісті, якщо, заощадивши сьогодні, доведеться платити все життя: грошима, часом і комфортом?
Наші журналісти поговорили про труднощі і проблеми передмістя з жителями Бучі, Ворзеля, Вишневого, Ірпеня та Гатне. Так виглядає топ-10 найбільш актуальних проблем проживання в передмісті.
1. Збільшено ризики при покупці нерухомості в передмісті через відсутність механізму контролю надійності компанії-забудовника і/або новобудови. До цих пір відсутній єдиний містобудівний кадастр, який дає відповіді на питання про надійність забудовника, дотримання будівельних норм і вимог. Його формування знаходиться на стадії планування. Ситуація ускладнена тим, що більшість забудовників в передмісті - це переважно дрібні регіональні компанії, провідні один-два проекти. Їм не так важлива репутація, їх завдання - забудова з метою моментального заробітку. Звідси - численні піраміди, затягування термінів введення будинків в експлуатацію і недобудови.
"Ми знімали квартиру в Києві п'ять років. У всьому собі відмовляли, щоб накопичити на власне житло", - розповідає Наталія Терехова. За словами жінки, накопичених коштів вистачало або на однушку в столиці, або на двушку в передмісті. Ми з чоловіком вирішили вибрати житло в Ірпені.
"Уклали договір. Потім з'ясувалося, що у забудовника не було документів на початок робіт, будівництво повністю зупинилося. Уже три роки ми в пошуках правди, хочемо повернути свої гроші", - обурюється Наталія Терехова. - Якби знали, як все обернеться, то піднакопичили б ще трохи грошей і взяли б надійне житло в Києві".
2. Ліквідність заміської нерухомості поступається столичній. В умовах економічної нестабільності, валютних стрибків і інших фінансових потрясінь люди вважають за краще вкладати кошти в нерухомість. Навіть покупка квартири "для себе" не виключає обставин, при яких її доведеться продавати. Однак не все житло однаково ліквідне. З огляду на три кити ліквідності: місце розташування, транспортну доступність і розвинену інфраструктуру - ліквідність нерухомості в передмісті програє міської. Квадратний метр в столиці завжди був і буде дорожче і ликвиднее, ніж в передмісті.
"Ми з дружиною з Києва переїхали в Бучу. Вирішили, що передмістя - це найкраще місце для того, щоб ростити дітей", - каже Костянтин Лещук, батько двох дітей. - Продали двокімнатну квартиру в столиці і купили трикімнатну в Бучі разом з приміщенням в підвалі багатоповерхівки".
За словами Костянтина, сім'я намагалася звикнути до більш розміреного життя в передмісті, але тато, мама і двоє дітей зіткнулися з багатьма труднощами, починаючи від черги в лікарні і закінчуючи щоденної поїздкою в пробках на роботу.
"Тоді ми на сімейній раді вирішили: переїжджаємо назад. Звернулися до ріелтора, але виявилося, що так просто продати житло в Бучі не вдасться, а виручених грошей, якщо угода все ж відбудеться, не вистачить на гідну квартиру в Києві. Доведеться ще кілька років відкладати частину зарплати, щоб знову стати киянами", - резюмує Костянтин Лещук.
3. Транспортна доступність столиці є величезною проблемою для передмістя. Щодня, щоб дістатися до ключових точок: робота, ВНЗ, школа - жителі передмістя змушені проводити на шляху до столиці по кілька годин. При цьому постійно зростають витрати на проїзд в громадському транспорті та бензин для особистих автомобілів. До того ж дороги не були розраховані на потік людей, який постійно збільшується. У наявності колосальна транспортна проблема. Незабаром магістралі взагалі не зможуть впоратися з маятникової міграцією приміських жителів до Києва і назад.
"Я живу в Бучі, тому гуляти в Києві, де вчуся, можу тільки до 23:00, - скаржиться другокурсник Богдан, у якого не вистачає грошей на знімання квартири в столиці. - Таксі зі столиці коштує мінімум 200 гривень, занадто дорого. Ще одна проблема - приміські маршрутки. Кожні три місяці ціну піднімають, адже альтернативи їм немає. Залишається хіба що на велосипеді в Києві їхати".
"Ще від метро "Героїв Дніпра", ходить маршрутка, не надто часто і теж переповнена. Їхати хвилин 40-50, це якщо пощастить. А ось якщо пробка на Гостомельському шосе, то дорога до "Академмістечка" займе півтори години", - говорить бучанка Катерина Кубенко.
4. Комунальні служби. Вартість обслуговування житлових комплексів порівнянна з Києвом, проте якщо столичні служби оперативно реагують на проблеми, то в передмісті з комунальними послугами дуже часто трапляються перебої.
"У нас був випадок, коли у сусідів зверху прорвало трубу. Ми самі змогли перекрити воду у всьому будинку і чекали сантехніків, - згадує Ольга Володимирівна, мешканка Ворзеля. - Була п'ятниця, тому весь п'ятиповерховий будинок сидів без води до понеділка!"
5. Підключення до каналізації. У столиці практично нереально побудувати багатоквартирний будинок без підключення до центральної каналізаційної системи. У передмісті через масову забудову, застарілі інженерні комунікації виникають складнощі з відведенням нечистот від зростаючих житлових комплексів. Забудовники в передмісті вирішують питання підключення будинків до локальних септиків, як в Ходосівці, селах Гора і Чубинське.
"Ми вибирали житло під Києвом в Чубинському. Уявляли собі, що житимемо як нормальна родина, як в американських фільмах, з барбекю на галявині і дружними сусідами, - згадує Микола Карасюк, який зараз проживає в Вишневому. - Але коли побачили вигрібну яму, то відразу вирішили купити будинок в іншому місці".
6. Слабке місце більшості житлових комплексів передмістя - це водопостачання. Не розраховані на такий значний приріст жителів комунікації водопостачання не справляються з завданнями повного та безперебійного забезпечення жителів водою. Тому дуже часто забудовники в передмісті, вирішуючи питання постачання водою, підключаються до артезіанських свердловин. Як наслідок, перевантаження джерела в піковий час, недостатній напір або навіть відсутність води, поступове вироблення запасів води в підземних резервуарах.
"Я живу на третьому поверсі п'ятиповерхівки, - каже Петро Гуменюк, мешканець Хотова. - Вранці натиск води в крані такий, що душ не можна прийняти. Увечері - ще гірше. Скаржився вже в усі інстанції, але нічого не змінюється. Комунальники кажуть: це ж тобі не Нью-Йорк, радуйся, що вода взагалі є".
У Бучі, Крюковщині, на Софіївській Борщагівці, Петропавлівській Борщагівці, за відгуками людей, через постійні поломки насосів, які качають воду зі свердловини, регулярно спостерігається слабкий напір води, а після 10 вечора його і зовсім немає. На жахливу якість води, що тече з кранів, скаржаться мешканці Гостомеля та Ворзеля. Коли в годину пік люди збираються на роботу і весь будинок одночасно в 7:30 ранку включає крани, частина квартир залишаються без води, необхідно чекати, поки сусід в прямому сенсі дочистить зуби.
7. Наявність достатнього спектра "дитячої" інфраструктури. У передмісті немає ВНЗ, практично відсутні гімназії та ліцеї, а в місцевих школах, як правило, не вистачає професійних вчителів, до того ж невисокий рівень освіти.
"У нас в Гатному - одна школа. І діти навчаються у дві зміни, парти стоять навіть в коридорі", - повідомляє Сергій Павлович, дідусь десятирічного Іллі. За його словами, іншим дітям пощастило ще менше: їм доводиться їздити на навчання в школу в сусідній Ірпінь.
З дошкільнятами теж проблема. У більшості міст-сателітів Києва елементарно не вистачає місць. Наприклад, в Ірпені та Бучі дитячі садки переповнені: по 40 і більше дітей в групах. "Черга в комунальний дитсадок величезна, записувати дитину потрібно мало не з народження", - розповідає мама двох діток Ірина, додаючи, що є, звичайно, приватні дитячі сади, але коштують вони кілька тисяч гривень на місяць, а це серйозно б'є по кишені батьків. І навіть вони вимушено користуються попитом у місцевих жителів.
"У нас в Гостомелі тільки один комунальний дитячий сад, один центр творчості та спортивний клуб "Пересвіт", - обурюються місцеві жителі.
8. Проблеми в частині медицини. Поліклінік в Київській області мало, тому величезні черги "за здоров'ям" стали звичним явищем.
"Ми новосели. Як виявилося, тут всього одна поліклініка з денним стаціонаром, місць не вистачає. А кількість жителів все зростає. Куди йти? Де лікуватися?" - скаржиться Лідія, мешканка Гатне, і додає, що в серйозних випадках треба їхати до фахівця в Київ.
9. Мінімум послуг і відсутність розваг. В наявності виключно рекреаційний відпочинок: в лісі або біля води. При цьому великих торгово-розважальних центрів в достатній кількості немає навіть в Броварах та Ірпені. Щоб відвідати театр, кіно, екскурсії, необхідно їхати в Київ.
"У нас немає торгово-розважальних центрів, нічних клубів, кінотеатру, про театр взагалі мовчу. Немає навіть нормального кафе. Щоб розважитися і культурно провести час доводиться їхати до Києва", - розповідає житель Ворзеля Євген.
За його словами, найближчий торгово-розважальний центр знаходиться в чотирьох кілометрах по трасі у напрямку до столиці. У місцевих магазинах обмежений асортимент товарів, а після 22:00 вони вже закриті.
"Добре, що є маленькі магазинчики, хоча ціни там і вище, ніж у великих магазинах, але працюють вони до 23:00. Цілодобові у нас тільки магазин на заправці і ларьок з цигарками", - розповідає студент і житель Бучі Сергій Ковалець.
10. Складнощі з мобільним зв'язком та інтернетом через слабку інтернетизацію області.
"Є місця, де зв'язок дуже поганий і вибір провайдерів вельми обмежений. Часто не тільки виникають проблеми з інтернетом, а й пропадає покриття мобільних операторів", - скаржиться Костянтин Лещук, житель Бучі.
Дійсно, інтернетизація області знаходиться на стадії зародження і, за прогнозами експертів, необхідно від 5 до 10 років, щоб покриття мережею зрівнялося з нинішнім столичним.
Комфортне життя в передмісті існує тільки на рекламних постерах. В реальності ж основні проблеми передмістя - це хаотична забудова, застарілі інженерні комунікації і, як наслідок, перебої з подачею води, проблеми з каналізацією. А також відсутність соціальної інфраструктури: не вистачає місць у дитсадках, слабкий у порівнянні зі столицею рівень підготовки в школах і відсутність комфортного транспортного сполучення з Києвом.
Виходить, що економія при покупці квартири в передмісті - разова, протягом наступних 3-5 років всі зекономлені кошти будуть витрачені на щоденний проїзд з передмістя в місто і на рішення проблем які постійно виникають через недостатню соціальної інфраструктури.
Багато, з ким спілкувалися, нарікали, що якби могли повернути час назад, то вибрали б місто: там жити зручніше, легше, є інфраструктура, менше транспортних проблем, швидше добиратися до роботи.
2 
7644
Коментарі
1