Кличко розповів, як виникла ідея створення меморіалу Голокосту в Києві

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив на закритому засіданні із депутатами низки фракцій Київради, як виникла ідея створення меморіалу Голокосту у Києві та як він шукав гроші у приватних донорів під цю ідею. Розшифровку бесіди Кличка та депутатів наводить "Новинарня".

Переконуючи представників партії "Голос" та ВО "Батьківщина" у необхідності будівництва меморіального комплексу, він розповів, що вперше подумав про реалізацію проєкту у Бабиному Яру після відвідин Львова, (де нині працює музей "Територія терору" – прим.). Кличко наголосив: в усіх мегаполісах світу, окрім української столиці, є свої меморіали, присвячені Голокосту.

"І в Нью-Йорку, і в Тель-Авіві таких масових розстрілів не було – а подібні музеї є. Навіть є меморіали й музеї Голокосту в європейських державах, які напряму не мають відношення до таких подій. А у Бабиному Яру гуляють собаки, жарять шашлики, ніби нічого не було", – зауважив київський міський голова.

За словами Кличка, реалізація такого проєкту потребувала значних коштів, які місто чи окремо держава не могли виділити. Він також наголосив, що вперше пропозиція про залучення коштів меценатів прозвучала від Віктора Пінчука.

"Проговорив це питання з Пінчуком, він погодився. Потім поговорив з деякими ще великими бізнесменами. А потім Пінчук мені порадив: дивись, є багато людей, які ухвалюють рішення для єврейської громади, які дійсно можуть фінансово допомогти, мають відношення до єврейської громади, до України", – пояснив депутатам Кличко.

Міський голова зазначив, що після розмови із радянським дисидентом, ізраїльським державним діячем Натаном Щаранським він відвідав Лондон, де провів перемовини із бізнесменом Михайлом Фрідманом (засновником львівського "Альфа Джаз Фест" – прим.). Той, як вказує Кличко, запропонував зробити міжнародний проєкт.

"Фрідман довгий час думав, а потім відповів, що ідея непогана, але потрібно змінити існуючі плани. Це буде міжнародний проєкт, до якого потрібно залучити всіх представників – Ізраїль, Німеччина, США. Таким чином почалась робота з розробки концепту", – заявив Кличко.

В подальшому, як пояснив Кличко, після того, як з'явилися перші меценатські гроші та була зрозуміла суть концепції, до наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" увійшли Натан Щаранський, президент Світового єврейського конгресу Рональд Лаудер, екс-сенатор США від штату Коннектикут Джо Ліберман, колишній голова МЗС та віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер та інші відомі люди.

Разом з тим Віталій Кличко зауважує: "Що стосується концепту – я можу сказати, що цей проєкт має мету: долучити всіх небайдужих, і ні в якому разі не зробити так, щоб Бабин Яр був приватизований завдяки комусь з олігархів – Пінчуку, Фрідману чи комусь іншому. Абсолютно відкрито була зроблена громадська рада, архітектурна рада, наукова рада".

Водночас столичний голова наголошує: комплекс у Бабиному Яру буде належати громаді Києва: "По-перше, цей проєкт не повинен бути політичним проєктом. По-друге, ні в якому разі не повинно бути якоїсь людини, яка каже: "Це мій проєкт!" Це проєкт громади міста Києва в першу чергу і всіх небайдужих, української і міжнародної спільноти", – стверджує Кличко.

Київський міський голова висловив занепокоєння, що опоненти проєкту умисно розколюють суспільство і розповсюджують неправдиві чутки. Зокрема він вказав на неправдивості звинувачень щодо просування за допомогою проєкту концепції "руського миру".

"Це не є приватним проєктом. З одного боку, є держава, з іншого – долучається громада, і наукова рада, громадська рада, ті люди, які там знаходяться, кожен з них має великий авторитет не тільки в Україні – в світі!" – повідомив Кличко.

×