Під Києвом продовжують рекультивацію найбільшого в Україні сміттєвого полігону. Він розташований неподалік села Підгірці Обухівського району на Київщині. Має площу в понад 65 га. А висота найвищої точки полігону становить майже 190 м.
Полігон працює понад 30 років. Найбільше непотребу в Підгірці щороку звозять із Києва - понад 450 тис. т за офіційними даними. У 2016 році КМДА розпочала рекультивацію першої карти полігону. Після 24 лютого 2022 року проєкт зупинили, але наразі усі роботи відновили.
Мер Києва Віталій Кличко заявляв, що розв'язання проблеми полігону може затягнутися. Це не дивно, адже столиця практично не має альтернативи – вивозити міський непотріб нікуди. Сміттєспалювальний завод "Енергія" може переробити максимум до 250 тис. т на рік. Інших переробних підприємств поруч зі столицею немає.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала на полігоні й дізналася, коли завершать рекультивацію першої карти і чи закриють звалище. Поспілкувалася з місцевою владою про проблеми, спричинені полігоном.
60 МЕТРІВ ВІДХОДІВ
- Ми знаходимося на найвищій точці Обухівського району, - каже статний чорнявий чоловік у футболці. Тримається рукою за поручні старенького автобуса, що різко підскакує на дорозі. - Зараз ви в цьому переконаєтесь.
Виходимо на високому пагорбі, під ногами тріщить сухий сірий гравій. Частина схилів, встелена піском, схожа на піщані дюни - від сильного вітру пил піднімається, кружляє в повітрі й ріже очі. У товщі схилів під шарами насипів - мільйони тонн сміття.
- Так це місце виглядало ще в 2016 році, - показує архівні фотографії полігону Андрій Грущинський, голова правління ПрАТ "Київспецтранс". На них - вагорби, завалені сміттям. - Тут захоронювали відходи, які утворювали мешканці міста Києва й області.
Сміттєвий полігон №5 у селі Підгірці - найбільший в Україні. Сюди від 1986 року звозять непотріб з Києва та найближчих населених пунктів. Звалище займає понад 65 га території. Рекультивацію проводять у межах першої карти - на близько 20 га.
- У 2016 році визначили перелік заходів, щоб зменшити вплив цього місця на навколишнє середовище і мінімізувати ризик виникнення екологічної катастрофи, - продовжує Грущинський. - Одним із таких рішень було проведення реконструкції полігону й рекультивації першої ділянки складування. Саме тут ми з вами зараз знаходимось. Під нами - близько 60 метрів спресованих твердих побутових відходів, які з 1986 року вивозили сюди.
ЗАХОРОНЕННЯ
Частину схилів вкривають шаром чорної міцної геоплівки - гідроізоляційний матеріал, який не пропускатиме шкідливі речовини з товщі сміття назовні. Гуркіт робочих інструментів і будівельних машин не припиняється ні на мить. Чоловіки у помаранчевих жилетках зварюють шматки плівки спеціальною машиною.
- Відходи не виникають на полігоні. Кожен з нас щодня споживає продукти, а внаслідок цього зʼявляються відходи. Матерія не зникає, а переміщається. В Україні поки єдиною доступною технологією, окрім роздільного збирання відходів, є захоронення на полігонах. У смітті є понад 50% органічних решток їжі, яку людина споживає. Органіка розкладається і утворюється полігонний газ, у складі якого близько 55% метану.
Через наявність газу на полігоні можуть виникати загоряння з викидами небезпечних частинок у повітря. Також після опадів під впливом вологи зі сміття утворюється фільтрат - шкідлива рідина.
- Щоб позбутися запаху, ризику виникнення пожеж, утворення фільтрату, вирішили провести рекультивацію, - каже Андрій і бере в руки невеликий макет полігону у розрізі. - Наш полігон - не сміттєзвалище, а інженерна споруда, яка будувалась відповідно до проєкту. Внизу карти, на якій ми стоїмо, і тієї, де зараз досі проводиться захоронення, внизу на глиняну підкладку прокладений протифільтраційний екран - спеціальна плівка, схожа на ту, яку щойно бачили. Така конструкція убезпечує від протікання рідини у ґрунтові води.
Утримувачі полігону проводили дослідження води. За їхніми результатам, її якість мало відрізнається від тієї, що далі від звалища.
- Наша задача зараз - ізолювати цей шар відходів, щоб він не взаємодіяв з навколишнім середовищем. Ще в 2020 році були ліквідовані аварійні схили, - розповідає Грущинський. - Далі на товщу схилів було покладено шар суглинку, далі шар щебню. У такому стані полігон зустрів 24 лютого минулого року.
Ще в 2020 році були ліквідовані аварійні схили
За планом проєкту, до кінця 2023 року процес рекультивації першої карти мав бути завершений. Однак після початку повномасштабного вторгнення роботу на полігоні довелося зупинити. Уже цьогорочі її вдалося продовжити.
- Зараз укладається плівка, за нею - 30 сантиметрів піску, на нього - 40 сантиметрів суглинку. Далі - 30 см родючого чорнозему, який засіять рослинами. Якщо все буде добре, то на кінець 2024 року ця частина полігону матиме такий вигляд, - показує майбутній проєкт у мініатюрі Андрій.
Під скляною коробкою видно пологі схили пагорбів, засіяні травою. Ростуть дерева й кущі, стоїть сортувальна станція, відстійники, ємності для фільтрату й концентрату, водонапірна башта.
- Тобто ми ізолюємо накопичені тверді побутові відходи, не даємо газу потрапляти в навколишнє середовище й опадам у товщу відходів, - каже чоловік.
- Досі рекультивацію проводили тільки на сміттєзвалищах, які виникали стихійно й не мали протифільтраційного екрану. Наша складність у тому, що товща просякнута фільтратом, який ми утримуємо у тілі полігону, переробляємо на станції очистки фільтрату. Так ми зробимо це місце більш безпечним. Ці роботи показують, як полігон повинен зупиняти свою діяльність по прийому сміття. Сподіваємося, що найближчим часом у нас зʼявляться сучасні сміттєпереробні підприємства і вдасться облаштувати подібно й другу карту.
ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ
Вітер носить пагорбом сморід і запах гнилі. Якщо озирнутися, видно сусідні села й багатоповерхівки на околицях Києва, прямо в низині - Дніпро й село Козин з елітними маєтками можновладців.
За схилом височіє насип захороненого сміття - це друга карта полігону, яка ще досі приймає відходи. Звіддаля гори пляшок, пакетів, коробок схожі на різнокольорове каміння. Виблискують і переливаються на сонці. Приглядаєшся і здається, що все ворушиться й кипить, мов сміттєва лава. І тільки коли сотні птахів злітають у небо розумієш, що увесь полігон - як живий організм.
Над рекультивованою ділянкою місцями із землі стирчать труби. Через них на поверхню виходить газ, що утворюється у відходах. Навіть після озеленення території, тут навряд зможуть гуляти мами з візочками, зізнається Андрій Грущинський.
- З точки зору пожежної безпеки, бо газ все ж буде виділятися ще багато років, - говорить Андрій.
Перейти до рекультивації другої карти можна буде тільки після появи альтернативного способу утилізації сміття. Одним із варіантів є будівництво сміттєпереробних підприємств.
- У розвинених країнах є два методи - термічна обробка відходів і механіко-біологічна. Ми хочемо такі самі заводи, але за їхню роботу має сплачувати споживач. Це відповідь на питання, чому поки в Україні таких підприємств немає. Ставати європейцями маємо й за рахунок того, що будемо оплачувати не тільки за вивіз сміття куди-небудь, а й за те, щоб з цим сміттям заводи щось зробили. Європейці за це платять, і нам теж за це треба буде платити. Найважче в реалізації проєкту було переконати жителів місцевих громад, що іншого шляху, ніж плановість у цьому питання - немає. Не можна по взмаху палички перетворити це місце на ідеальне.
Роботи можуть проводити тільки за температури вище 10°С. Тому взимку процеси зупиняються, а вже наступного року виконуватимуть фінальні етапи до завершення проєкту.
- Йдеться насамперед про безпечну експлуатацію полігону та недопущення тут аварійних ситуацій, - долучається до розмови заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Приїхав на полігон у чорній поло, - Також слід зважати на неможливість поставити на паузу окремі технологічні процеси та ризик знівелювати вже виконані до цього технічні заходи. Тому місто спільно з оператором полігону продовжують виконувати необхідні роботи з перспективою рекультивації - безпечного закриття полігону відходів.
На проведення рекультивації з міського бюджету витратили вже понад 600 млн грн.
- Цей полігон важливий для всієї Київської області, бо його використовують багато сіл і містечок, зокрема й столиця, - пояснює Пантелеєв. - Зараз він перетворюється на більш безпечне з точки зору екології місце. Цього року виділили 300 млн грн, щоб роботи не припинялися. Навіть в умовах війни та беззаперечної пріоритетності фінансування потреб оборонної здатності та фізичного захисту об'єктів є проєкти, які ми не маємо права припинити.
КОНЧА-ЗАСПА
Андрій Грущинський у 2018 році переїхав у Підгірці. Щоб бути ближче до полігону й бачити проблеми зсередини. Його дім знаходиться за 500 метрів від звалища, але на неприємний запах не скаржиться.
- Мене більше турбує запах зі свиноферми поряд, - зізнається чоловік. - Ми дійшли з того вигляду, який був у 2016 році, до того, що є зараз. А як інакше треба було? Підкажіть. Якщо я стаю у позицію жителя Підгірець, то теж можу критикувати. Коли ти в моменті, то здається, що пʼять років - це дуже довго. А у нас пішло не менше семи місяців, щоб усунути законодавчі перепони.
До повномасштабного вторгнення жителі скаржились на те, що на полігоні працюють роми. Це спричиняло незручності, вони грабували місцевих. Андрій запевняє, що роми жили неподалік, але не працювали на звалищі. Це вже вирішена проблема, запевняє.
- Це було до 2018 року. Там трохи далі був табір до 800 чоловік. Ми викликали поліцію, намагалися прогнати. Вони заходили на територію, тут не було огорожі, брали все те, що могли продати. Сьогодні знайдіть мені тут рома, який працює на полігоні? У нас є сортувальники, які в штаті працюють. Але історію про ромів ми пройшли давним-давно. Я би завтра вже закрив, якби можна було. Але для цього має відкритися щось нове. Це років пʼять може пройти.
Хочу довести справу до кінця
Влада села запевняє, що за кошти, витрачені на рекультивацію, можна побудувати сміттєпереробний завод. Однак його вартість, за словами Андрія, близько €200 млн.
- Питання не в наявності заводу, а в тому, що за нього треба платити. Я вважаю, що кращого напрямку, щоб жити біля Києва - немає. Це тут запах відчувається, а за 500 метрів уже не так. Хочу довести справу до кінця, і буде ще краще. Якщо хтось може швидше - будь-ласка. У цьому регіоні багато заліза у воді, але чи це від полігону - питання. Ми ж не пʼємо воду з Дніпра. Тут прямо - котеджне містечко, де живуть можновладці й понад 40 народних депутатів, а там Конча-Заспа. Звичайно, воняє, але ж ніхто не каже, що з цим робить?
НЕБЕЗПЕЧНА РІДИНА
Староста села Підгірці запевняє, що змін з минулорічної ситуації громада не бачить. Сергій Кравченко підтримує жителів і бореться за закриття полігону. Сморід не припиняється, а фільтрат і досі скидають за межі полігону, каже.
- Керівництво ПрАТ "Київспецтранс" публічно заявляє, що весь фільтрат, що утворюється на полігоні, переробляється установками Rochem. Фактично ці установки лише концентрують фільтрат в ще більш небезпечну рідину — концентрат, який наразі скидається оператором полігону у відстійники на його території, - розповідає староста. - Ці озера постійно заповнені концентратом. Куди дівають новий концентрат, наразі невідомо. Можливо, скидається за межі полігону №5 разом з фільтратом, факти чого неодноразово фіксувались комісією Підгірцівської сільської ради та місцевими жителями.
Останній факт скидання був зафіксований жителями села Ходосівка навесні цього року. Замість того, щоб унеможливити витік фільтрату за межі полігону, за словами Кравченка, його оператор переливав у струмок, який є притокою річки Сіверка, і протікає через село Ходосівка.
- Наразі вся небезпечна рідина, що скидається з території полігону, збирається у Марусиному Яру і просочується в ґрунтові води сіл Підгірці та Креничі, - каже Сергій. - Другу чергу полігону реконструювали під її збільшення і використовують, майже не пересипаючи інертним ґрунтом, як того передбачає технологія.
Турбує місцевих і постійний сморід від сміття. Особливо його чути влітку, за високої температури повітря.
- Оператор полігону не здійснює або здійснює неналежним чином пересипку сміття, що захоронюється на полігоні, - говорить Кравченко. - Наслідком цього є нестерпний сморід, що розповсюджується навколо полігону і є найбільшим подразником для мешканців.
5 
7644
Коментарі