Киянці Аліні Бердичевській першого лютого мало б виповнитися 18 років. Два тижні тому вона кинулася з мосту на Парковій алеї, який у народі називають мостом закоханих. У міліції кажуть, що причиною самогубства стало нерозділене кохання до одруженого чоловіка.
Версія про нещасливе кохання фігурує у слідчих кабінетах як "неофіційна". Що сталося насправді, нині вже важко сказати — дівчина була замкнута. Втім, такої причини самогубства, як кохання, не відкидають і викладачі Академії образотворчого мистецтва, де на першому курсі за контрактом училася покійна. За їхніми словами, трагічна любов серед художників — майже буденне явище.
В Аліни не було проблем у сім"ї. Батько-бізнесмен її дуже любив. Мама, вчителька історії, — очей не спускала. Аліна із золотою медаллю закінчила школу N263 на Троєщині. Як розповіли "ГПУ" її вчителі, дівчина завжди була мовчазною, але талановитою: писала вірші, гарно малювала, вела шкільну стінгазету. У її самогубство не могли повірити.
Тиха, спокійна дівчинка. Часто переглядала роботи студентів старших курсів
Вчинком Аліни були шоковані й викладачі академії. Завідувач кафедри мистецтва Василь Перевальський, 40 років, розповів "ГПУ", що, на жаль, художники накладають на себе руки не так вже й рідко. Люди вони творчі, схильні до імпульсивних, непрогнозованих вчинків. Бачила навіть список студентів, які добровільно пішли з життя, починаючи з 1968 року. Лише минулого року обірвалися долі двох молодих художників. Алінина ж смерть лише поповнила цей перелік.
Та самогубствам завжди передує депресія. Щодо Аліни, ніхто з викладачів та колег не помічав за нею пригніченості чи роздратування.
— Тиха, спокійна дівчинка. Часто приходила на кафедру, переглядала роботи студентів старших курсів, — пригадує Василь Перевальський. — Не можу сказати, що вона була дуже обдарованою, але те, що працьовита, — точно. Думаю, що з часом нестачу таланту компенсували б техніка і вміння.
Завідувачка академічної лабораторії Тамара Царенко, 37 років, дістала журнал з Аліниними оцінками. Сесію дівчина склала непогано, мала лише одну трійку.
— Вони з одногрупницями, як курчата, бігали по всіх виставках. Її роботи ще не виставлялися, техніка трохи не дотягувала. Проте це не дивує — в групі Аліна була наймолодшою, ще зовсім дитина.
Коли ми роздивлялися роботи студентів-першокурсників, до кабінету Василя Перевальського увійшли двоє студентів. 30-річний Володимир — староста, і Алінина приятелька Оля, 21 рік. Обоє похмурі, навіть трохи злі. Оля почула про журналіста й насупилася ще більше.
— Аліна була ніжним, тендітним створінням. Коли буду розписувати храми, я з неї напишу янгола. Уявіть, якщо маленьку квіточку кинути на мороз, зів"яне ж. Отак і вона загинула, — каже Оля.
Аліна її попередила, що збрехала батькам, ніби проведе Різдвяні свята з однокурсниками
За семестр Аліна не знайшла собі серед однокурсників справжніх друзів. Майже ні з ким не спілкувалася, жодного разу не ходила на студентські гулянки. Оля часто на лекціях сиділа поруч з нею. Вона бачила, що Аліні хтось постійно дзвонив на мобільний. Тоді, каже вона, дівчина червоніла і швидко вибігала з аудиторії. Хто саме телефонував — коханий чи друзі, не знає ніхто.
Досі про останні дні життя дівчини відомо мало. Оля згадує: Аліна її попередила, що збрехала батькам, ніби проведе Різдвяні свята з однокурсниками. Насправді однокурсники не збиралися разом на канікулах. Де у цей час була дівчина, нікому не відомо.
Олю попросили прийти на похорон Аліни Бердичевської на Байковий цвинтар.
— Я спочатку не хотіла. Я зовсім чужа людина. Проте, коли прийшла, була здивована: зібралось щонайменше півсотні людей. Були всі однокласники, якісь мужчини, художники. Можливо, серед них і був той, заради кого вона віддала життя. Коли ми в автобусі поверталися з похорону, я трохи порозпитувала однокласників. Усі лише руками розводили. Якщо в неї і був із кимось роман, то Аліна тримала це у таємниці.
3 
7644
Коментарі