Жителі приватного сектору в Голосієві та школярі хоронили вчора братів Усатюків: 16-річного Владислава і 8-річного Віталія.
Брати загинули у власному будинку на вул. Цимбалів Яр, 50 (поблизу пл. Голосіївської). У суботу близько сьомої вечора їх знайшов мертвими дядько Олександр, який живе поряд.
Батьки дітей у суботу працювали. Мати кілька разів зателефонувала старшому синові на мобільник, але той не відповідав. Зрештою попросила брата Олександра, аби той сходив додому й з"ясував, чому Владислав не відповідає. Зайшовши в дім, чоловік відчув запах газу. Дітей знайшов непритомними у ванній кімнаті.
— Дядя Саша відразу повідкривав вікна, став виносити хлопців із ванної. Владика поклав на сходи, які ведуть на другий поверх, а Вітю заніс наверх. Викликав "швидку", — розповідає "ГПУ" Дмитро Дорогань, 15 років, сусід Усатюків.
"Швидка", кажуть, не приїхала, а прилетіла. Однак медики нічого не могли вдіяти — хлопці померли.
Того ж дня рятувальники говорили, що трагедія сталася через несправність газового котла-нагрівача для води. Чадний газ збирався у ванній кімнаті, бо в котлі не було тяги, пояснив у понеділок "ГПУ" оперативний черговий Голосіївської райдержадміністрації. Спеціалісти "Київгазу" мають якомога точніше з"ясувати деталі.
Cім"я Усатюків у будинок N50 на Цимбаловому Яру переселилася п"ять років тому. Одразу зробили ремонт, придбали побутову техніку, газовий котел, здається, німецький. Раніше мешкали в цьому ж приватному секторі.
Учора у 108-й школі (на Уральській), де навчалися Владислав та Віталій, вивісили траурну учнівську стінгазету. Батьки та вчителі в понеділок збирали родині Усатюків гроші на похорон. Учителі шоковані трагедією. Олена Баула, директор школи, ледь не розплакалася, згадуючи братів.
— Владик був дуже самостійним. У початкових класах був відмінником. Тепер, у 10-Б, навчався добре. Співав у шкільному хорі. Переживав, хвилювався за молодшого Вітю. Приводив його до школи й забирав. Часто підходив до Віталикового класного керівника, розпитував, як він вчиться, — розповідає "ГПУ" Олена Баула.
Дмитро Дорогань розказує, що Владислав із 1-го по 6 клас ходив на теквандо. Потім почав більше уваги приділяти навчанню, на вулицю майже не виходив.
Коментарі