У травні на вулиці Володимирській у Києві, біля Національного історичного музею, продовжать розкопки Десятинної церкви. Заступник директора Інституту археології НАН України професор Гліб Івакін розповідає, що мерія вже за кілька тижнів пообіцяла виділити науковцям кошти. Відбудовувати церкву, проти чого виступали археологи, поки що не планують.
Зводити Десятинну церкву надумали ще 2000 року — відповідне розпорядження видав президент Леонід Кучма. Через 5 років тодішній мер Києва Олександр Омельченко реанімував ідею.
— Київ повинен за два роки побудувати Десятинну церкву, — заявляв він.
Фахівці інституту "Укрпроектреставрація" навіть називали орієнтовну вартість будівництва — 90 млн грн. Археологи ж були категорично проти будівництва.
Десятинну церкву, перший кам"яний храм Київської Русі, збудував у 986–996-х роках князь Володимир Святославович. На будівництво виділив десяту частину своїх прибутків — звідси й назва. 1240 року монголо-татари зруйнували церкву. Жодних її зображень не збереглося, твердять історики.
— Зараз ми навіть не знаємо скільки куполів мала церква, 5 чи 25. Що ж тоді будувати? Фантазію сучасних архітекторів? — каже Гліб Івакін. — Зараз є тільки фундамент першої кам"яної церкви Київської Русі і припущення щодо того, якою була ця споруда. Якщо на місці видатного центру нашої культури ставити те, чого ми не знаємо, то це буде фальсифікацією. Символом України стане фальсифікат.
Зрештою, є й інша причина, чому будівництво розпочинати не варто, каже кандидат геолого-мінералогічних наук Інституту геології НАН України Вадим Рибін.
— Будівництво на цій ділянці може змінити режим ґрунтових вод і призвести до підтоплення, через яке постраждають будинки на Андріївському узвозі, — стверджує він.
— Усі великі реконструкції — це викачування грошей з бюджету, — твердить 67-річна професор Лариса Скорик, член Товариства охорони пам"яток і Клубу естетичної непокори. — Їх ініціаторів не цікавлять історичні пам"ятки, їм все одно, що реставрувати, аби заробити.
Археологи та геологи наполягають — з часом фундамент Десятинної церкви потрібно законсервувати і надати йому статус музею.
Зараз місце роботи археологічної експедиції огороджене двометровим парканом. За ним — накритий поліетиленовою плівкою павільйон. Неподалік — дерев"яний хрест заввишки із три метри. Всередині павільйону — глибокі ями, поряд дерев"яні сходи, сувої паралону. Працювати тут припинили восени, з настанням холодів.
Гліб Івакін нарікає на умови роботи:
— Ще 2005-го нам обіцяли спецтранспорт, укриття для розкопок з постійною температурою плюс десять, воду провести. У результаті ми отримали цей "клійончатий" павільйон. Узимку тут всього на 5 градусів тепліше, ніж на вулиці, а влітку спека +50°. Електрику й досі не провели.
Як повідомила вчений секретар Товариства охорони пам"яток історії Олена Титова, остаточне рішення щодо відбудови Десятинної церкви мерія ухвалить, коли археологи закінчать розкопки. Досі жодних проектів будівництва церкви КМДА не замовляла.
3 
7644
Коментарі