Субота, 23 лютого 2013 15:00
Ірина Козюпа
Ірина Козюпа
Ірина Козюпа

Туркіш фейс

У школі вчителька зарубіжної літератури часто казала, що в мене східний тип обличчя – я чорнява, маю карі очі та темне волосся. Мовляв, у Туреччині та навіть у Індії вважатимуть за свою.

– А ю фром Беларусь? – ­запитує мене турецький журналіст у перерві матчу "­Фенербахче" – "­Карабюкспор".

Від такого несподіваного запитання я трохи розгубилася. ­Зібравшись, кажу, що приїхала в Стамбул з України. Дуже хотіла побачити стадіон "жовтих канарок". 2009-го донецький "Шахтар" виграв на "Шюкрю Сараджоглу" останній Кубок УЄФА. У фіналі "гірники" перемогли німецький "Вердер" – 2:1. ­Тільки встигла договорити це, як до нас підходить ще один репортер.

– А ю фром Беларусь? – тут мені на хвилинку навіть мову відняло.

Та що з турками таке? Звідки вони взяли, що я з Білорусі?

А ю фром Беларусь?

І тут до мене дійшло. За два дні до матчу відбулося жеребкування плей-офф Ліги Європи. "­Фенербахче" в 1/16 фіналу зіграє з борисовським БАТЕ. От місцеві журналісти і подумали, що я спеціально приїхала з Білорусі подивитися на "Фенер".

У свій останній день у Стамбулі заходжу до магазину солодощів. Тільки переступаю поріг, як високий продавець починає розповідати щось турецькою. ­Вислуховую його спіч і прошу те саме повторити англійською. ­Чоловік дивиться на мене, як на ненормальну.

– Туркіш фейс, – показує пальцем на мене.

Відповідаю, що я – українка і приїхала з Києва. Однак він як завівся: "Туркіш фейс, туркіш фейс".

Щоб якось заспокоїти продавця, кажу, що ми – сусідні країни, були у нашій історії і війни, і набіги. Тому не виключаю, що є в моєму роду турецька кров. Співрозмовнику така версія подобається. На цьому і розходимося.

Вчителька була права.

Зараз ви читаєте новину «Туркіш фейс». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

46

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода