Конституційний Суд України прийняв два неоднозначні рішення, якими фактично надав право Кабміну ігнорувати положення законів України у сфері соціального захисту. По-перше, така позиція Суду несе потенційну загрозу незахищеним верствам населення. По-друге, вона перевертає все дотеперішнє розуміння права, зокрема ієрархії законодавчих актів.
Наприкінці минулого року Україну сколихнула хвиля масових протестів за участю пільговиків. Основну частину мітингувальників тоді складали "чорнобильці" та "афганці". Люди прагнули захисту своїх соціальних гарантій, насамперед виплати передбачених законами пенсій. Численні акції в багатьох містах країни змусили владу піти на поступки та залишити за пільговиками право на отримання соціальних виплат. Але далі декларацій справа так і не пішла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конституційний суд зробив бідних ще біднішими
Наприкінці року та нещодавно КС України своїми рішеннями надав уряду повноваження не виконувати чинних соціальних законів, а керуватись власними нормативно-правовими актами при прийнятті рішень у соціальній сфері.
Безумовно, вітчизняне законодавство містить занадто велику кількість соціальних гарантій, які складно реалізувати бюджетом економічно слаборозвинутої держави. Але це означає, що треба переглядати відповідні закони. До того ж раніше Конституційний Суд неодноразово формулював правову позицію, згідно з якою закони про державний бюджет на відповідний рік мають відповідати соціальним законам та не можуть містити положення, що їх змінюють. І це була цілком зрозуміла та обґрунтована з позицій верховенства права позиція. Але відтепер уряд отримав право в ручному режимі коригувати соціальні виплати, виходячи із "фінансових можливостей" держбюджету. Пенсійний фонд України, як структура Кабміну, завжди може заморозити соціальні виплати через брак коштів. При цьому, Фонд буде діяти правомірно, зважаючи на тлумачення Конституційного Суду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Азаров похвалився "безпрецедентною сумою" соцвиплат у 2012 році
Таке тлумачення робить рішення Кабінету Міністрів вищими, ніж рішення Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади. В свою чергу, суди загальної юрисдикції при розгляді "соціальних" справ також отримали фактично повноваження застосовувати положення підзаконних актів Кабміну, а не норми законів, якщо між ними є протиріччя. Цим заперечено визнавану досі і теорією і практикою ієрархію нормативних актів.
Відтепер уряд на власний розсуд визначатиме "збалансованість бюджету" та прийматиме рішення про доцільність та обсяги виплат для соціально вразливих верств населення. Яким чином вони відреагують на ці рішення, сподіваюсь дізнаємося вже незабаром. Цікавіше як відреагує на це юридична громадськість – переписуванням підручників з теорії права чи все таки організацією боротьби за верховенство права в нашій країні.
3 
1
Коментарі
39