Деревину просочують біозахистом
— Жовтень для мене — найкращий місяць для будівництва чи ремонту, — говорить 53-річний Олександр Самойлов із міста Умань на Черкащині. — На вулиці ще тепло, день довгий. І водночас сонце вже не жарить в голову, комарі й мухи не дошкуляють. Дощів із холодами ще нема.
Радить закладати в жовтні теплицю.
— Нічого не заважає й не відволікає, вся городина зібрана, — додає. — Не треба косити, сапати, кропити, поливати, збирати. Є час зробити розмітку, забити палі. Каркас із металу не жарко варити. Можна вичухати й пофарбувати, щоб висох. Дерев'яний — просочити пропиткою чи антисептиком.
Торік у жовтні Олександр Петрович побудував теплицю — четверту в житті. Більша за попередні.
— Життя постійно підштовхує, яку треба для господарства, — каже. — За розміром, типом, місцем розташування. Бо змінюються не лише потреби, а й технології, матеріали, принципи.
Приміром, раніше жодна поліетиленова плівка не трималася більше сезону, рвалася, розсихалася. Сучасна кількашарова служить по п'ять-сім років. Стійка до поривів вітру, ультрафіолету, пекучого сонця. Колись обігрівав теплицю газовим котлом, це було дешево. Зараз помідори з такої вийдуть золоті.
Років 10 тому наповнював землею і кінським перегноєм суцільно. Зараз роблю грядки-ящики, доріжки між ними засипаю щебенем. Так зручніше, акуратніше, простіше. Ґрунту і гною йде менше, доглядати — одне задоволення.
Колись заливав великий фундамент по периметру — щоб надійно й навіки. Варив великі важкі ферми з труб. А як довелося розбивати бетон, різати ті ферми й переносити теплицю на город — прокляв усе. Зараз забиваю в землю дерев'яні стовпи, бетоную тільки по вуглах.
Ще поливав насосом "на всі гроші", перетворював теплицю на болото, що рослини аж гнили. Зараз проклав крапельний полив.
Виготовив теплицю завширшки 6 м і завдовжки 10 м.
Заготував 3-метрові дерев'яні бруси перерізом 5 на 10 см. Кожен знизу на метр просочив оліфою. По кутках теплиці вирив буром отвори діаметром 20 см, уставив стовпи й забетонував. Проміжні стовпи — на стінах — так само вставив у землю, тільки обсипав щебенем і затрамбував. Зовні обшив рейками перерізом 3 на 6 см — утворився дерев'яний каркас.
— Таких рейок вистачає на чотири-п'ять років, — розповідає. — Але важливо просочити їх пропиткою, бо у вологому приміщенні швидко гниють. Весь каркас обмазую біозахистом.
Зовні обтягнув теплицю плівкою. Прибивав степлером, зовні по каркасу пустив таку ж контррейку.
Всю підлогу теплиці протрамбував і вирівняв, щоб була плоска поверхня. На землі зробив ящики-грядки розміром 0,8 на 2 м, заввишки по 50 см. У них шарами засипав перегній, торф і землю. В кожен завів шланг крапельного поливу.
— Ящики теж просочую біозахисною пропиткою, — каже Олександр Петрович. — Внутрішню стінку й ребра — мінімум двічі. Зараз можна не поспішати купувати перегній. Попереду зима, ферми вивозитимуть гноярки на поля. Можна буде взяти за якусь тисячу гривень цілу машину. Дешевше, ніж купувати мішок гною за сотню.
Під стелею проклав електричний кабель у подвійній ізоляції. На нього причепив кілька діодних лампочок і розеток.
— Лампочками підсвічую, коли навесні короткий день, — говорить. — А розетки — щоб при потребі почепити інфрачервоні обігрівачі й підігрівати землю. Сильно не топлю, але часом треба пустити в парника живий дух.
3 
1
Коментарі