"Оплакую мертву, вітаю безсмертну", - сказав Віктор Гюго на похороні французької письменниці Жорж Санд. 8 червня 1876 року вона померла у віці 72 роки від кишкової непрохідності у своєму маєтку в селі Ноані.
Справжнє ім'я жінки - Авпрора Дюпен. Народилася 1804 року в Парижі. Батько Моріс Дюпен був знатного роду, правнук польського короля Августа Саксонського. А мати Софі-Вікторія Делаборд - бідною танцівницею-циганкою. Їй було 30, коли вона покинула коханця генерала і вийшла за лейтенанта Моріса.
Моріс дуже любив свою красуню. Якось увечері грав на скрипці для вагітної Вікторії, а вона танцювала. Так захопилася, що почалися перейми. Поки чоловік догравав мелодію, відійшла в іншу кімнату, де сталися пологи. Казали, що Аврора народилася від кохання і музики.
Мати Моріса Марія-Аврора ненавиділа свою бідну невістку, внучки навіть не визнавала. Але Моріс скоро помер. Стара баронесса пожаліла дівчинку, яка тепер нагадувала їй про сина. Вона поставила невістці умову: або ти забираєшся з дому, а я опікуюся дитиною і даю їй усе необхідне, або ви забираєтеся обоє. Вікторія вирішила, що краще подбати про хороше майбутнє для дитини і покинула дім. З бабусею Аврора проживала в Ноані.
Там її захопив кінний спорт. Дівчина не знімала з себе чоловічого спортивного костюма. У 18 років поїхала у гості до друзів свого батька і зустріла там Казимра Дюдевана. Він виглядав таким мужнім, що романтична дівчина закохалася. Пара одружилася 1822 року. Аврора народила сина.
У 1824 році Аврора пише матері:
"Живемо спокійно як усі люди. Нікого не бачимо, займаємося сільським господарством. Казимир зайнятий збором урожаю. У липні на день народження Моріса у нас були великі гуляння. Я пригощала усіх селян округи. Були танці, салюти, дзвонили дзвони."
Але у побуті кохання кудись поділося. Казимир вимагав від жінки любовних утіх і фантазій, Аврорі ставало огидно. Вона хотіла почуттів а не утіх. Чоловік пішов у загул.
І ось вона знайомиться з Орельєном де Сез. Молодий хлопець був дуже романтичним – саме те, чого прагнула аврора. Вони почали переписуватися, Аврора відчула себе жінкою. Але хлопець наполягав на близькості, Аврора ж не могла зрадити чоловіку. Цей роман вона сприймала як експеримент у сфері своїх почуттів. Їй було цікаво, як вона поведе себе далі, що відчуватиме. Платонічні почуття з'їдали хлопця. Тоді він теж вирішив відійти і писав їй лише дружні листи. Аврора була принижена, почалися любовні страждання.
Тоді вона кидається в обійми Стефана де Грансань, друга дитинства. Їде із ним у Париж. Але роман тривав недовго. Аврора знову прибуває в Ноан і народжує дочку. Чоловік стримав свої емоції, він і так давно вже гуляв з іншими.
У 1830 році Аврора відпочиває в замку дю Кудре і знайомиться з 19-річним блондином Жюль Сандо. Він теж романтичний, пише і читає. Із ним Аврора наступного року знову втікає в Париж. Там допомагає молодому письменнику творити. Але виходить так, що саме твори у співавторстві з Авророю продаються швидше. Тоді вона пише свій перший самостійний роман "Індіана", 1832. Але треба, і щоб роман купували прихильники імені Жюль Сандо, і щоб відокремити свою власну творчість. Письменниця дещо змінює автора на обкладинці – додає чоловіче ім'я Жорж і забирає останню літеру з прізвища Сандо. Коханець не протестує.
Аврора пише багато, постійно їздить до дітей в Ноан. Коханець явно відстає від її темпу. Аврора іде від нього, самостійно виживає в столиці. Але грошей обмаль. Вона розмальовує порцеляну. Щоб зекономити на розкішних платтях, носить чоловічі костюми. Це дешевше, тепліше і зручніше. Ширяться чутки, що ця жінка з чоловічим іменем і в чоловічому вбранні нетрадиційної орієнтації.
У той час Жорж Санд знайомиться з Проспером Меріме. Він упадає за нею, але жінка реагує мляво. Проте якось все ж запрошує його додому. Повечеряли, випили, і Аврора одразу ж роздяглася. Меріме скривився в огидній посмішці і гримнув дверима. Аврора знову впадає у душевні переживання. Знову має про що писати.
У 1833 році Жорж Санд зустріла поета Альфреда де Мюссе. Йому було 23, високий блондин. Він також для своїх віршів шукав любовних утіх і вина. Вони живуть разом. Але Альфред п'є і скандалить. Час від часу лікується від психічного розладу. Якось назвав Аврору фригідною. Жінка терпить. У час приступів до Альфреда приходить молодий лікар Паджело. Аврора приглядається до нього, їй потрібен чоловік. Якось увечері після огляду хворого жінка узяла папір і написала любовне зізнання молодому доктору, простягнула записку.
"Кому передати?" – запитав молодий лікар.
"Сліпому Паджело!" - розізлилася Жорж Санд.
Далі Альфред чув за стіною любовні стогони. Але мовчав. Він не знав, це йому вчувається в гарячці, чи Жорж Санд мстить йому за "фригідність".
Але жінка сама невдовзі перервала роман. Молодий лікар не сумував. Роман із відомою письменницею приніс йому славу, до нього шикувалися черги із хворих і здорових.
Аврора ще пробувала відновити пристрасть з Альфредом. Вони сварилися і мирилися, були сльози, листи, вірші, палкі розриви і зустрічі. Усе це було потрібне Жорж Санд для її романів.
В 1833-му вона тісно здружилася з актрисою Марі Дорваль. Публіка уже не сумнівається: Жорж Санд – лесбіянка. І отримує докази, у світ виходить роман про стосунки двох жінок "Лелія".
Та ось 1835 року в житті Аврори з'являється 37-річний політик і адвокат Мішель де Буржуа. Він називав її дурепою, а вона сходила від цього з розуму. Але Мішеля цікавила лише політика. Роман обірвався.
Уже 1837 року Жорж Санд знайомиться з композитором Фредеріком Шопеном. Її зачаровує його витонченість, тонкі пальці, вишукані манери. У листі до подруги Аврора пліткує про коханця:
"Шопен страшно дивується, чому він так сильно пітніє. Весь час засмучується через те, що скільки би не мився, від нього все одно недобре пахне. Я сміюся до сліз, дивлячись на це ефірне створіння, яке не погоджується на те, щоби пітніти як і всі живі істоти на цьому світі".
У 1838 році Аврора бере дітей і разом з Шопеном подорожують, відвідують курорти. У своєму щоденнику композитор пише:
"Для тебе, Аврора, я готовий стелитися по землі. Твій погляд, посмішка, ласка! Хочу жити лише для тебе. І для тебе грати свої мелодії".
Однак Шопен хворів, почав кашляти кров'ю. Аврора відмовляє йому у ліжку, бо переживає за його життя. Композитор стає хворим і нестерпним.
Так триває 7 років, у цей час композитор написав найкращі твори, а Жорж Санд найкращі романи. Але природні бажання пригнічують жінку. Вона знову пише у своїх листах:
"Сім років я живу як непорочна дівчина. Він жаліється, що я його вбиваю відмовами, але я його убила би, якби зробила інакше".
У 1966-му Жорж Санд закрутила з черговою знаменитістю – Гюставом Флобером. Він молодшим від неї на 17 років. Пише їй: "Під якою зіркою ви народилися, що поєднуєте в собі настільки протилежні риси? Я відчуваю до вас ніжність, якої до того не було в мені. Я запитую себе, за що вас люблю. За те, що ви велика людина, чи за те, що ви чарівне створіння?"
А далі у 45-річної Аврори був ще 32-річний Александр Дамьен Мансо, разом прожили 15 років. Потім, у 60, Аврора жила з 39-річним художником Шарлем Маршалом.
Законний чоловік Аврори Казимр Дюдеван у кінці життя написав листа Наполеону ІІІ. Попросив нагородити його орденом Почесного легіону – за важке сімейне життя з письменницею Жорж Санд.
Останні роки Аврора прожила у своєму маєтку Ноані. Вона повністю віддається онукам: "Мої внуки – краща гігієна душі і тіла. З ними я не відчуваю старості".
Також усиновлює дівчину Жульєтту. Якось зізнається їй:
"За зло, яке мені приписують, відповідає Жорж Санд. А оскільки це чоловік, то і оцінювати його вчинки треба як чоловічі. А що стосується бідної жінки Аврори, то вона не винна. Вона померла ще з самого початку."
Коли письменницю поховали, Іван Тургенєв надіслав часопису "Новое время" листа, якого отримав від француженки із поселення Ноан. Жінка писала Тургенєву про Жорж Санд:
"Останні слова її були "Залиште зелень". Мала на увазі, щоб на могилі росла трава, а не були пам'ятники. Ми виконаємо її волю. Коли її хоронили, один з селян Ноану приніс вінок і сказав: "Від селян Ноану. Але не від бідних селян. Через її доброту тут таких не було." Але ж сама Жорж Санд не була багата, до останніх днів трудилася і ледь зводила кінці з кінцями", - писала селянка.
Жорж Санд написала більше сотні романів, 18 тисяч листів. Вона розробила новий жанр – психологічний роман. Тут мінімум героїв, а вся оповідь - про їх душевні переживання. Такими романами є її "Консуелло", "Графиня Рудольштадт", "Вона і він".
3 
1