Гробниця Коріноса, що розташована в грецькій префектурі Пієрія, може належати матері Олександра Македонського Олімпіаді Епірській. Такого висновку дійшов професор археології Афанасіос Бідас, який провів та презентував власне багаторічне дослідження.
Науковець вивчав македонські гробниці та написи всередині них. До 2019 року зібрав відомості про сотні античних поховань. Завдяки порівнянням сконцентрував погляд саме на гробниці Коріноса. Пам'ятка розташована недалеко від стародавньої Підни - тепер село в Греції. Її довжина становить 22 м. Є найбільшою македонською гробницею, виявленою на сьогодні. Бідас стверджує, що таке поховання могло належати лише поважній людині, повідомляє Ancient Origins.
Археолог підкреслив, що це не всі докази. За архітектурним стилем припускає, що гробницю спорудили в IV ст. до н.е. Олімпіада жила у 375-316 р. до н.е. Сама ж гробниця містить три внутрішні похоронні камери, а всередині знайшли мармурову посудину-осуарій, орієнтовану на схід. Так ховали лише грецьких жінок із царських сімей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопали рештки дому воїна Олександра Македонського
Також гробниця Коріноса схожа за конструкцією на велику усипальницю, яку розкопали в єгипетському оазисі Сіва. Провідна археологиня Ліана Сульваці вважала, що саме там розташована гробниця Олександра Македонського. Фахівці не відкидають, що гробниця Коріноса могла бути мініатюрною копією справжньої гробниці великого полководця.
Учений також розповів, що 2019 року виявив три надгробні епітафії, які, на його думку, є вагомим підтвердженням того, що в гробниці міститься прах Олімпіади. Один із написів розповідає про пам'ятник Неоптолему, що розташовувався навпроти гробниці Олімпіади. Він був царем Епіру та батьком жінки. Напис також розповів, що в той час між двома гробницями "пролягала велика центральна дорога".
Олімпіада Епірська захопила владу в Македонії 317 року до н.е. - за шість років після смерті сина. Правила вона недовго. Уже навесні 316 року до н.е, після семимісячної облоги Підни, жінка здалася діадоху Кассандру. Він судив її як зрадницю та стратив. Пізніше сам став царем Македонії. Бідас додав, що ненависть Кассандра до Олександра та його родичів була добре відомою. Він прямо чи опосередковано брав участь у вбивствах спадкоємців.
Раніше вчений Грецького університету Аристотеля назвав причину смерті полководця Олександра Македонського. Він упевнений, що завойовник помер від панкреонекрозу.
Встановити хворобу професору Томасу Герасімідісу вдалося завдяки симптомам. Їх відтворили на основі даних давніх істориків, зокрема Клавдія Птолемея і Плутарха, передає Greek Reporter.
Симптоми розвинулись через жовчокам'яну хворобу та пристрасть до алкоголю та смаженої їжі. Це були сильні болі в животі, лихоманка і погіршення загального стану. Хвороба тривала лише 14 днів.
У перший день лікарі викликали блювоту та купали полководця у холодних ваннах. На другий день Олександр знову випив багато вина та переїв м'яса. Згодом температура підвищилася, з'явились жовтяниця та марення. 13 червня 323-го він помер від некрозу підшлункової залози.
4 
1
Коментарі