15 квітня 1955 року у США відкрився перший ресторан McDonalds. На сьогоднішній день це найбільша мережа закусочних. Зараз імперія McDonalds складається з 32 тис. ресторанів, через його каси щодня проходять близько 47 млн відвідувачів.
Якось комівояжер Рей Крок отримав незвичне замовлення: маленький придорожній ресторанчик в Сан-Бернардіно замовив одразу десять його мультиміксерів.
"Що вони там з ними роблять?" — запитав він знайомого.
"Заробляють", — відповів той.
Крок сів за кермо і поїхав до Каліфорнії.
Сан-Бернардіно виявився маленьким робочим містечком, а придорожній ресторанчик – власністю братів Мака і Діка Макдональдів, які придумали систему швидкісного обслуговування, яка досі діє в усіх ресторанах McDonalds.
Там Крок побачив металеві прилавки, до яких клієнти підходили і самі робили замовлення. Він побачив величезний автоматизований конвеєр, де смажилися центнери картоплі і збивалися сотні молочних коктейлів. Він побачив надзвичайно маленьке меню – всього дев'ять найменувань – і паперовий посуд, який не потрібно було мити. І дуже низькі ціни: в усіх фастфудах гамбургер коштував близько 30 центів, Макдональди продавали його за 15.
Коли Крок побачив, як швидко рухається черга відвідувачів, які купують цілі пакети бургерів і картоплі, йому спало на думку одне-єдине: "Така система працюватиме скрізь. Скрізь!"
До середини п'ятдесятих років ресторан приносив братам Макдональдам щорічний дохід у $350 тис. Обсяг продажів із кожним роком збільшувався. У години пік звичайною справою було побачити натовп у близько 150 відвідувачів біля крихітної стійки, де продавалися гамбургери.
Крок запропонував братам розширити бізнес шляхом продажу франшиз (договір із компанією-власником про використання відомого бренду на обумовлених з нею умовах) і відкрити мережу ресторанів. 2 березня 1955 року Крок заснував нову франчайзингову компанію під назвою McDonald's System, Inc. 15 квітня 1955 року його ресторан McDonald's відкрився в місті Дез-Пленз, штат Іллінойс.
Незабаром після того, як відкрився новий ресторан, стало зрозуміло: це те, чого хотіли американці. Назва ресторану швидко поширилася серед водіїв, а облицьована червоно-білою плиткою будівля з похилим дахом і золотими арками з боків стала приваблювати все більше і більше відвідувачів.
Але Крок розумів, що для подальшого зростання йому необхідно викупити бізнес у братів Макдональдів, щоб зняти договірні обмеження, згідно з якими він працював.
Незважаючи на успішну роботу ресторанів, чистий прибуток компанії Крока склав 1960 року всього $77 тис., а довгострокові борги - $5,7 млн. Брати запросили $2,7 млн готівкою, з яких 700 тис. доларів йшли на податки і кожному з братів залишалося по мільйону. 1961 року Кроку вдалося отримати позику під нерухоме майно компанії. І хоча на виплату позики в нього пішли 14 млн доларів, він купив можливість контролювати свою систему, що зростала.
Рей Крок не придумав франчайзинг,у він удосконалив його. Він хотів, щоб національна мережа McDonald's приносила довгостроковий прибуток і не ганьбила свого бренду. Він відмовився від швидкого прибутку, який приносив продаж ліцензій на цілі території. Крок продавав франшизи на будівництво тільки одного ресторану McDonald's . Згодом, якщо ресторатор доводив свою відповідність високим стандартам McDonald's, Крок міг довірити йому будівництво ще одного ресторану. Крок також не хотів наживатися на рестораторах, продаючи їм обладнання і продукти. Проте все, що вони закуповували, повинно було суворо відповідати стандартам McDonald's — від кількості кас до середнього розміру картоплин. І вперше у франчайзингу він поставив свій прибуток у залежність від прибутку ресторатора.
До Крока низкою пішли такі ж оптимісти-невдахи, яким був він колись сам. Це були маленькі люди з маленькими грошима і пристрастю до роботи. Новий McDonald's вимагав інвестицій від 17 до 30 тис. і окуповувався буквально за пів року. Заради цього люди готові були виконувати всі вказівки Крока, дні і ночі проводити в своєму ресторані, вдосконалюючи стиль McDonald's. Про Крока говорять, що він заселив Америку мільйонерами. Із цих нових мільйонерів і виникла його імперія. Цим людям він продавав не просто малий бізнес. Він продавав їм успіх.
Формулою успіху McDonald's стали: товарообіг, кількість ресторанів, кількість проданих гамбургерів і встановлення таких стандартів якості, культури обслуговування, чистоти та доступності, які не були відомі раніше в індустрії швидкого обслуговування.
До 1963 року McDonald's продавав 1 млн гамбургерів у день. Мільярдний гамбургер Рей Крок продав ведучому Арту Лінклеттеру під час телевізійного шоу. У липні 1966 року McDonald's з'явився у списках Нью-йоркської біржі, що було досягненням для мережі ресторанів, які торгують гамбургерами.
1967 року ціна гамбургера в McDonald's піднялася з 15 до 18 центів, це було перше підвищення відтоді, як брати Макдональди встановили ціну в 15 центів два десятиліття тому. А наступного року тисячний ресторан відкрився в Дез-Плензі, штат Іллінойс, недалеко від першого ресторану Крока.
Індекс БігМака видання The Economist розраховує з 1986 року на основі ціни гамбургера в різних країнах світу, щоб визначити, наскільки валюта країни недооцінена (або переоцінена) відносно долара США. За основу береться вартість бігмака в Америці і вважається, що в національній валюті будь-якої країни він у перерахунку на долари повинен коштувати стільки ж. Якщо коштує більше – валюту переоцінено відносно долара, менше – недооцінено.
2 
35413
Коментарі