Щурі не були основною причиною поширення в Європі у XIV ст. бубонної чуми. Таку думку висловили норвезькі вчені.

Раніше вважали, що щурі, піщанки, миші та інші гризуни мігрували з Азії у Європу і принесли з собою чуму. Далі від щурів бактерії передавалися людям, найчастіше через бліх. Тобто дослідники думали, що у кожному випадку зараження ланок було кілька. Однак у такому випадку динаміка епідемії не була б такою стрімкою, доводить Катаріна Дін і її колеги з Університету Осло. Блохи, воші та інші кровоссальні комахи - могли обійтися і без особливої допомоги в поширенні хвороби, пише сайт History.

Для своїх оцінок вчені використовували результати попередніх досліджень та власні експерименти. Вчені створили кілька моделей, що описують різні варіанти розповсюдження чуми: за допомогою бліх і вошей; через гризунів і бліх; нарешті, самими людьми - з кашлем, який супроводжує легеневу форму чуми.

Поширення через гризунів було можливим лише до певного моменту. Коли смертність різко підскочила, цей механізм вже не пояснював динаміку епідемії. Катаріна Дін і її співавтори аргументували, що саме кровоссальні паразити, що живуть на тілі людини, послужили головним каналом поширення пандемії чуми в Європі XIV в.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені з'ясували, що знищило давній народ

×