Вбили історика, який захищав Михайлівський Золотоверхий

Історика Миколу Макаренка 4 січня 1938-го стратили за відмовиву підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві.

Він народився 4 лютого 1877-го у селі Москалівці на Сумщині. Закінчив Петербурзький археологічний інститут, кожного літа виїжджав на археологічні розкопки. Упродовж 17 років опікувався творами мистецтва в Ермітажі, повідомляє UaModna.

1917-го Макаренко одним із перших прийняв громадянство УНР. Із 1918 року жив у Києві, був дійсним членом ВУАН, директором Музею мистецтв.

Описав зібрання козацьких клейнодів Ермітажу і довів, що козацькі прапори мали переважно жовті та блакитні кольори. Після цього колекція прапорів зникла, а автора праці віддали під суд. Звинувачення полягало у тому, що заборгував платню за квартиру. Тоді вченого відправили з Києва до Ромнів. Макаренко опікувався справами Роменського музею, склав реєстр пам'яток Полтавщини, вів археологічні дослідження Ольвії, пам'яток трипільської культури, Крейдищанського кургану на околиці Сум.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер автор кращого путівника Києвом

Микола Макаренко став єдиним ученим, який 1934-го відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого собору. Його одразу арештували за участь у контрреволюційній антирадянській організації й вислали на 3 роки до Казані. За ним виїхала 56-річна дружина Анастасія Федорова-Макаренко. Там учений викладав у художньому технікумі, консультував Центральний музей, реставрував Петропавлівський собор.

Згодом його арештували за участь у контрреволюційній групі фашистського напряму і засудили до 3 років таборів. За рік засудили до розстрілу. Миколу Макаренка таємно розстріляли у Новосибірську

У квітні 1966-го 83-річна Анастасія Сергіївна звернулася до Томського управління КДБ із проханням переглянути справу вченого. Читаючи довідку про реабілітацію чоловіка, вона померла.

×