Під час розкопок у Сарі-Хосор на території припамірського регіону Таджикистану археологи знайшли велике поховання ефталітів. Могильник, імовірно що відноситься до V-VI ст. н.е., дасть можливість більше дізнатися про цей малодосліджений народ.
Нині досліджено 34 могили з різними похоронними ритуалами, в тому числі поховання воїна з конем. У могилу поряд з похованою людиною були поміщені голова коня з вудилами та частини його крупа зі стременами. Несподіваним елементом стали залишки поминальної тризни (глечика, в якому спочатку був якийсь напій), і нога барана, в яку був застромлений ніж.
У низці поховань знайшли сережки, включаючи золоту, причому всі вони були непарними. Ймовірно, це звичаї людей, що залишили могильник. Також знайдено невелике бронзове дзеркало, кістяні обкладки луків або сагайдаків з різьбленим орнаментом, залізні пряжки ременів, вудила незвичайної конструкції, що свідчать про досить жорстоке поводження з кіньми.
За словами археологів, найважливіша з знахідок експедиції - це добре збережені останки людей. Їхнє дослідження дозволить відновити зовнішній вигляд ефталітів. При цьому вже відомо, що вони відносяться до грацильного східноєвропейського типу, а значить до європеоїдної раси.
Це лише другий в Центральній Азії археологічний пам'ятник, пов'язаний з ефталітами. Арехологи дослі небагато знають про цей народ, у тому числі про його походження.
Нагадаємо, ефталіти - племінне об'єднання раннього Середньовіччя (IV-VI ст.), яка створило велику державу, до неї входили Согдіана і Бактрія (Середня Азія), Афганістан і Гандхара (північна Індія).
Про гунів-ефталітів, яких також називаючи їх "білими гунами", писав Прокопій, тоді як інші, у тому числі і більш ранні автори, такі як Амміан Марцеллін, називають їх гунами-хіонітами.
2 
1
Коментарі