Іти до лав Організації українських націоналістів у 1940-х не було геройством, лише покликом часу, сказав Gazeta.ua 91-річний інженер, львівський колекціонер Іван Гречко. Родом із села Бистриця Рафайлова, тепер Бистриця Надвірнянського району Івано-Франківської області.
"Хлопці з нашого села вчилися в Коломийській гімназії. Були у класі 8-му, як пішли у партизанку. Один із них керував нашим загоном із 16 малих. Я ще в 5-му клясі був. Училися стріляти з коротких німецьких маузерів (гвинтівка Mauser 98k. – Gazeta.ua), носили радіо – стежили за новинами з фронту. Для бойових виходів були замалі", - розповів.
Усього в Надвірнянському курені були 980 партизанів.
Усього в Надвірнянському курені були 980 партизанів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інший формат: чим займаються капелани після війни
"Двоє провідників – "Зозуля" і "Чайка" – колишні січові стрільці. Один із них усі "срібні" зуби мав, свої на війні втратив. Мені дали псевдо "Буй-Тур". Читав багато і запам'ятав із "Слова о полку Ігоревім: "Слава тобі, Буй-Туре, Всеволоде". Раніше виписував дитячу енциклопедію "Малі друзі", і туристичний журнал "Дорога" зі Львова мені присилали".
Читайте повний текст спогадів з Іваном Гречком у свіжому номері журналу "Країна"
93-річна Антоніна Сус з міста Винники біля Львова показала кореспондентам Gazeta.ua давні сімейні фото. Її родину переселили із села Гнатковичі, що поблизу Перемишля на території сучасної Польщі. Поїхали до Глібовичів, звідти - на постійне місце проживання до села Чишки.
×
![]()
1 
1
Коментарі