1 лютого 1939 року британський журналіст Ланселот Лоутон виступив у Лондоні із великою доповіддю "Україна: найбільша проблема Європи". Розповів про становище України, виклав її історію, доводив важливість України для Європи та необхідність для неї цілковитої міжнародної підтримки.
Подібну доповідь "Українське питання" виголосив ще 1935 року в Палаті Громад парламенту Великої Британії. Тоді наголошував на несправедливості Версальської системи щодо України, говорив про українсько-польське протистояння, більшовицькі репресії та спланований Голодомор.
Доповідь 1939-го підготував в очікуванні можливої війни в Європі та виголосив її перед представниками Близького та Середньосхідного товариства. Промову розпочав із того, що Україна зовсім невідома для Заходу країна, але опинилась у центрі світової уваги, бо вiд розв'язання української проблеми залежатиме доля Європи. Зазначив, що про цю "невідомість" для світу добре подбали її поневолювачі. Першою згадав Московію, що сама себе назвала Радянським Союзом.
"З усiх країн, пiдлеглих Радянському Союзовi, Україна найбiльша й найважливiша. Розташована мiж двома великими системами гiр - Кавказом i Карпатами - на сходi вона межує з Азiєю, на заходi втискається в Центральну Европу, а на пiвднi, з чорноморських берегiв, має доступ до Середземноморського басейну. Будь-яка серйозна спроба з боку України скинути поневолювачiв i об'єднати свої 4 розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку.
Якщо ж Українi в цьому пощастить, то на сходi Європи з'явиться держава, за територiєю й населенням друга пiсля Росiї. Вона вплинула б, i чи не вирiшальним чином, на долю бiльшовизму в Радянському Союзi, а можливо, й нацiонал-соцiалiзму в Нiмеччинi", - виголошував Лоутон.
Причину трагедії України вбачав у запереченні поневолювачами існування української нації. Спростував тези, що український націоналізм не має глибокого коріння. Ґрунтовно виклав досліджену ним самотужки історію України від часів Русі до козацтва, з якого формувався кістяк української нації, оглянув часи поневолення в Російській імперії, добу УНР та сучасні для нього події.
"Щойно Москва закрiпила владу над Україною, вона змiнила свою назву з "Московiї" на "Росiю". Щоб зберегти себе фiзично, вищi класи України мусили робити те, що вiд них вимагалося, тобто пiддатися зросiйщенню й спольщенню. Але в народi, помiж селянством, український нацiоналiзм продовжував жити. Якщо української нацiї не iснувало, в чому намагаються переконати нас росiяни, то чому той гнiт i те зросiйщення мали провадитися з такою послiдовнiстю й жорстокiстю?", - дійшов він висновків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В місті Емс підписали обмеження щодо використання української мови
Українське селянство визнавав головним носієм національного духу та державницьких традицій.
Розглядав Ланселот Лоутон і економічні аспекти. Наголосив на колоніальному грабунку України Росією. Утім, після Голодомору 1932-1933 років, головними ресурсами називав не зерно, а українське вугілля, чавун та іншу сировину.
Щодо поляків зазначав, що ті переконані наче володіючи Галичиною, Волинню і Поліссям захистять себе від Радянської Росії. Але не уявляли, що найкращою формою захисту буде вдоволена українська Галичина.
Окремо розглянув і Українські землі під владою Чехословаччини й Румунії.
"Поділена поміж 4 державами, Україна цікавить багатьох. Українська проблема велика і складна, але в плетиві перехресних тенденцій можна розпізнати її справжню природу. Українці - сільський народ. Саме з цієї причини їх завжди принижували. Цілі століття вони були під владою росіян, поляків і євреїв. Їхні міста й промисловість майже повністю належали цим народам. У якій шані серед сусідів були самі українці та їхня праця, свідчить той факт, що єврейські батьки радили своїм синам ніколи не ставати трудівниками на ріллі.
Українцi мають великi бойовi традицiї. І я хотiв би додати, що хоч цi люди не позбавленi багатьох вад, та є у них i всi добрi властивостi селянського народу, i немало великих талантiв, включно з науковими, мистецькими, музичними - та насправдi всiма корисними здiбностями", - зазначав журналіст.
Він наголосив на зацікавленості в Україні німців та їхню віру в те, що тільки вони можуть надати Україні зовнішню допомогу. Передбачав майбутню експансію. Радив Великій Британії стати на боці України та кожної держави, яка готова їй допомагати.
Майбутню Європу Лоутон бачив у рівноправному та демократичному співіснуванні новопосталих, малих і традиційних великих європейських держав. Подальші проблеми таких країн, як Україна, мали обов'язково вирішувати в "новому дусі й новими способами".
16 грудня 1930 року 65 депутатів британського парламенту підписали петицію та звернулися до Ліги Націй із вимогою розслідувати злочини польської пацифікації українців у Галичині. Закликали власний уряд підтримувати всі петиції та скарги щодо становища українців в Польщі.
Такі петиції почали надходили до Ліги Націй з вересня того ж року. Українці збирали їх у самій Польщі, у Чехословаччині, Німеччині, Франції, в США та Канаді.
1 
1
Коментарі