Середа, 02 грудня 2020 16:26

В епопеї з великим гербом слід поставити крапку - експерт
7

Упорядник книги "Наш герб" Богдан Завітій вважає, що Україна може мати великий герб. Протягом історичного буття українці створили різноманітну державну символіку. Із неї можна зробити гарну геральдичну композицію з тризубом у центрі. Про це він розповів кореспонденту Gazeta.ua.

"Головні претенденти стати гербом України визначилися ще під час дискусії 1917 року: галицький лев, київський архістратиг Михаїл і козак із мушкетом – символ Війська Запорозького - Гетьманщини. Лев був гербом Королівства Русі, що відоме нам, як Галицько-Волинська держава. Згодом – Руського воєводства - аж до поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття. Після "весни народів" 1848-го він став національним символом галицьких українців", - зазначив дослідник.

Автор: unian.ua
  Прапор Народної гвардії з Яворова на Львівщині, 1848 року. Найстаріший збережений прапор із зображенням лева, що спинається на скелю
Прапор Народної гвардії з Яворова на Львівщині, 1848 року. Найстаріший збережений прапор із зображенням лева, що спинається на скелю

Золотого коронованого лева, який спинається на скелю, зображували на синьому тлі.

"Саме від нього походить наш синьо-жовтий прапор. Коли не було можливості зобразити лева на хоругвах, то йшли простішим шляхом – поєднували дві горизонтальні смуги – синю й жовту, - веде далі Богдан Завітій. - Їх стали називати "руськими барвами", бо галицькі українці тоді називали себе ще русинами. Цей прапор після падіння самодержавства в Росії на Наддніпрянській Україні прижився відразу. А от щодо герба впродовж чи не всього 1917-го тривали палкі дискусії.

Саме від нього походить наш синьо-жовтий прапор. Коли не було можливості зобразити лева на хоругвах, то йшли простішим шляхом – поєднували дві горизонтальні смуги – синю й жовту

Архістратиг Михаїл – герб Київської землі, воєводства, губернії, а згодом - і самого міста. Галичани розуміли, коли постане Україна, повинна бути соборна, і герб потрібно творити відповідний. Після польського повстання 1863 року почали сприймати як символ Наддніпрянської України. Популярним був, зокрема, щит, розділений на дві частини. В одній – лев, другій – архістратиг Михаїл. Внизу писали "Боже Україну спаси".

Автор: facebook.com/bohdan.zavitiy
  Архистратиг Михаїл на козацькому знамені часів гетьманування Івана Мазепи. Кін. XVII – поч. XVIII ст.
Архистратиг Михаїл на козацькому знамені часів гетьманування Івана Мазепи. Кін. XVII – поч. XVIII ст.

В 1917-1918 роках архістратиг Михаїл мав свою партію прихильників. Вийшла брошура "Катехизм українця", де ствержувано, що "гербом України є архістратиг Михаїл, який "обороняє Україну від усього злого". Видали листівку з ним, медальйон. Мав сильні позиції.

Козак із мушкетом – символ Війська Запорозького. Представляв дуже вагому і колоритну сторінку в історії української державності. Під кінець існування Гетьманщини його вже називали "гербом нації". 1918-го майже дійшло до затвердження гербом. З тризубом на шоломі – авторства Георгія Нарбута. Просто Гетьманат упав і справу не довели до кінця.

Довкола цих трьох символів і крутилися всі дискусії, аж поки не виринув тризуб – знак із монет Володимира Великого.

Автор: facebook.com/bohdan.zavitiy
  Вціліло лиш одне кольорове зображення герба Війська Запорозького - на лицевому боці прапора Сенчанської сотні Лубенського полку 1750–1760-х років. У той час цей символ у Гетьманщині трактовали як "герб національний"
Вціліло лиш одне кольорове зображення герба Війська Запорозького - на лицевому боці прапора Сенчанської сотні Лубенського полку 1750–1760-х років. У той час цей символ у Гетьманщині трактовали як "герб національний"

Чи йшла мова під час Української революції 1917-1921 років про великий герб?

Коли відбувся Акт злуки в січні 1919-го, то треба було творити соборний герб України. Тоді провели засідання фахівців, які визначили гербом дводільний щит: в одному – лев, який спинається на скелю, у другому – козаком з мушкетом. Посередині між ними щиток із тризубом Володимира Великого. Реалізувати його не встигли – війська УНР відступили з Києва.

Надолужити незроблене намагався наприкінці 1930-х Микола Битинський. Він не тільки писав про геральдику, а й був єдиним у нас упродовж десятиліть, хто й малював проекти гербів. Окрім того, був пов'язаний із Державним центром УНР в екзилі. Розробляв проєкти нагород. Створив великий, середній та малий герби України. У великому щитотримачами виступали архістратиг Михаїл та галицький лев. Навколо них був лавровий вінок зі складеними гербами, що мали представляти різні українські землі. Козак із мушкетом був головним у комбінації гербів Лівобережжя. Середній герб у Битинського – щит, поділений на декілька зон. У центрі – щит із золотим тризубом на блакитному полі. Довкола – історичні герби українських земель. Малий державнмй герб у Битинського – лише золотий тризуб у синьому полі. Усі ці проекти вийшли буклетом листівок у Празі 1939-го. Та вони залишилися лише проєктами.

Автор: kampot.org.ua
  Проєкти малого, середнього і великого гербів України геральдиста Миколи Битинського 1939 року
Проєкти малого, середнього і великого гербів України геральдиста Миколи Битинського 1939 року

Статтю конституції про великий Державний герб України прийняли 1996-го. Чому відтоді не вдалося його затвердити?

Упродовж понад чверть століття наші еліти – мистецькі, наукові, політичні – не виявили достатньої зрілості при проведенні попередніх конкурсів. Вони закінчувалися пшиком. Здавалося, якщо ми не спроможні створити красивий, сучасний великий герб України, то краще не чіпати цієї справи. Нам мало самого тризуба? Тому я схилявся до тієї думки, що більше вже випробовувати українську державність великогерботовторчими потугами й амбіцями не варто. Слід відмовитися від цієї ідеї та просто усунути окреслення "великий" і "малий" державні герби, а залишити один – просто "державний герб" – "тризуб".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Лев з манікюром та пісюном і архангел в білих шкарпетках - це шедеврально" - соцмережі про ескіз великого Державного герба

Які були передумови цьогорічного конкурсу?

Цього року керманичі парламенту несподівано вирішили повернутися до цієї теми. Одразу було зрозуміло, принаймні для мене, що вони не усвідомлюють, у який "мурашник" засовують руку. У нас із часів конкурсів 1996-1997 та 2008-2009 років склалося коло осіб, які не покидають надії ввійти в історію "великогерботворцями". І якщо у двері не вдається зайти зі своїми творчими баченнями сумнівної мистецької й геральдичної цінності, намагаються пролізти у кватирку. У результаті досі все закінчувалося чи пшиком, чи скандалом. Жоден із проектів-переможців попередніх конкурсів не потрапив на розгляд Верхової Ради – їх просто "зарубували" на рівні профільного парламентського комітету.

Отже, в серпні з'явилася та постанова Верховної Ради, далі – на її виконання – Кабінету міністрів. Термін на все про все – до 1 грудня. Усією логістикою виконання цих постанов займалося Держмистецтв при Мінкульті. Коли мені запропонували ввійти оргкомітету, не особливо вагався. Досі я знав про перипетії з конкурсами на державний герб лише з публікацій та з роботи з архівними матеріалами. У книзі "Наш герб" і описано, й візуально відображено всі ті перипетії. Багато людей кваліфікованих і професійних відмовлялося від участі в оргкомітеті й журі. Одні хотіли брати участь в конкурсі, інші – остерігалися, що не закінчиться нічим добрим. Мої міркування були такі: по-перше, хтось же врешті-решт мусить узятися за це; а по-друге – мені було цікаво глянути на все зсередини, збагнути, наскільки наша спільнота мистецька, зріла, вправна і вміє читати закон. Не шкодую, що погодився.

Автор: liga.net
  Ескіз великого Державного герба України Олексія Кохана переміг на конкусі, який проводило міністерство культури протягом серпня-листопада 2020-го. Його обрали з-поміж 125 робіт
Ескіз великого Державного герба України Олексія Кохана переміг на конкусі, який проводило міністерство культури протягом серпня-листопада 2020-го. Його обрали з-поміж 125 робіт

Після оприлюднення результатів конкурсу соцмережі заполонили критичними дописами на адресу членів комісії та авторів. Чи є серед них об'єктивні?

Що хто б не переміг, завжди будуть "зрада" та "хайп" – не мав найменшого сумніву, але що аж такі потоки бруду будуть – таки заскочений. Дилетанти беруться судити про історію й естетику наших символів, поняття зеленого в тому не маючи. Уже не кажучи, що від рівня переважної більшості поданих на конкурс робіт огортав смуток і наверталися сльози. Понад половину відпало на рівні технічного відбору. Люди не читають вимог законодавства, статті 20 Конституції. Головним елементом великого герба має бути "малий державний герб України". Без жодних втручань і змін.

Від рівня переважної більшості поданих на конкурс робіт огортав смуток і наверталися сльози

Деякі автори захопилися забавками в удосконалення і розфарбовування Тризуба. Це серйозне порушення – у нас іще з 19 лютого 1992 року є офіційно затверджені кольоровий і графічні еталони державного герба, що наразі має ярлик "малий" – із пропорціями, схемами й точними розрахунками. Також, за конституцією, елементом великого державного герба має бути герб Війська Запорозького – козак із мушкетом. Передусім журі зважало на дотримання цих вимог.

Це було компромісне формулювання 1996-го, коли стаття, де йшлося про державні символи, стала одним із найбільших каменів спотикання. Але оте компромісне формулювання, що врешті-решт записали до статті 20-ї Основного закону безнадійно недолуге, нечітке. Мені подобається, як сформулював оцінку історик Олександр Зінченко: такі документи, як наша Конституція 1996-го з її статтею 20, – могильники компромісів, що можуть собі теліпатися десятиліттями, і не конче їх ворушити.

Автор: facebook.com/dubilet
  Над роботою, яка зайняла третє місце, працював колектив із 12 осіб. Другу премію не присуджували. За положенням конкурсу, для відзначення переможця передбачена нагорода – 100 тис. грн, за третє місце – 30 тис. грн
Над роботою, яка зайняла третє місце, працював колектив із 12 осіб. Другу премію не присуджували. За положенням конкурсу, для відзначення переможця передбачена нагорода – 100 тис. грн, за третє місце – 30 тис. грн

Звинувачення у непрофесійності і підкупності – безпідставні. Деякі коментатори б'ють нижче спини і поводяться дуже негідно. Надто ті, які брали участь у конкурсі й почувають себе скривдженими. Цей конкурс довів: наше суспільство не має ні згоди, ні почуття міри в терзанні справи великого державного герба України. Оргкомітет же дотримався приписів Конституції і цьогорічних постанов парламенту та Кабміну. Конкурс відбувся чесно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали варіанти великого Державного герба України, які не перемогли в конкурсі

Конкурсна комісія – це ще не остаточна інстанція. Що буде із проектом-переможцем далі?

Далі рішення за Верховною Радою. Передусім депутати мали би зважити, чи мудро було повертатися до питання великого герба, чи потрібен він узагалі і чи таки зуміють вони назбирати конституційну більшість для його затвердження. Не можу збагнути, чому у ЗМІ, а надто в соцмережах, запанували такий відчай і посипання голови попелом. Усього лише визначено переможців конкурсу. Далі справа за парламентом. Сподіваюся, його очільники вже збагнути, що політична воля на рівні забаганки (як-от із тим-таки великим гербом) не повинна розминатися зі здоровим глуздом.

Хай там як, уважаю корисним, що цей конкурс відбувся. Так, після оголошення результатів добряче було непереливки, тим не менш: він максимально оголив ситуацію. Особисто я мав змогу переконатися: жодного якісного просування Не втрачаю надії, що це питання нарешті закриють. Якби не провели конкурсу й не визначили переможців, то справа колотилася б далі – з додатковим конкурсом чи ще якось. Немає сенсу: знову буде з десяток притомних робіт одних і тих самих авторів плюс навала герботворчих фантасмагорій і кліпарту, що до геральдики жодним боком не причетні. До речі, переможцем визнали композицію, яка брала участь у минулому конкурсі 1997-го.

Дивно, що мало хто звертає увагу на роботу, яка отримала третю премію. Той варіант доволі симпатичний, підкуповує своїм лаконізмом і доволі майстерним виконанням

Можна роботу-переможця використати як концепт. Запропонувати художникам, щоб його візуалізували, дотримуючись засад геральдики. Надали більш сучасної естетики, лаконічності.

Дивно, що мало хто звертає увагу на роботу, яка отримала третю премію (другої було вирішено не присуджувати). Той варіант доволі симпатичний, підкуповує своїм лаконізмом і доволі майстерним виконанням. Без надмірностей і мегаломанії – з розмаїтими коронами зверху й важкими "гірляндами" внизу. На засіданні журі були зауваження до пропорцій щита з Тризубом і щитотримачів – що вони дещо задрібні. Урешті-решт, це можна було б філігранно доопрацювати. Для мене ця робота стала найбільшою несподіванкою цього конкурсу. Бо решта – або "на менеже всё те же", або навала несмаку й дилетантизму. На розгляд Верховної Ради варто б винести обидва варіанти-переможці.

Автор: facebook.com/oleksandr.tkachenko.ua
  19 листопада визначили переможця конкурсу на кращий ескіз великого Державного герба України. Далі його має розглянути Верховна Рада
19 листопада визначили переможця конкурсу на кращий ескіз великого Державного герба України. Далі його має розглянути Верховна Рада
Верховна Рада оголосила конкурс на новий ескіз великого Державного Герба України 25 серпня 2020-го. За це проголосували 279 народних депутатів.

Конкурс доручили провести Кабінету міністрів і визначити найкращий ескіз. Уряд до 1 жовтня мав створити оргкомітет, розробити і затвердити відповідні положення конкурсу. До 1 листопада зобовязали провести громадське обговорення ескізу, до 1 грудня - визначити переможця і подати на розгляд парламенту пропозиції за підсумками конкурсу.

Проєкт постанови перед голосуванням представив голова партії "Слуга народу", нардеп Олександр Корнієнко.
Художник Олексій Кохан переміг в конкурсі на найкращий ескіз великого Державного герба України.

"Наступний крок – Мін'юст підготує проект Закону України "Про державні символи", що буде передано до ВРУ. Якщо депутати підтримують цей вибір конституційною більшістю – відповідний ескіз буде офіційно оформлений, як Великий Державний Герб", - повідомив у Facebook міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Зараз ви читаєте новину «В епопеї з великим гербом слід поставити крапку - експерт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1039
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути