"З часом Чорнобильська зона, може, стане придатною для життя, але місто Прип'ять – навряд чи. Там будинки були понад 30 років без опалення. Обвалюються перекриття і самі будинки, - розповідає ліквідатор аварії на ЧАЕС, колишній оператор 4 блоку Олексій Бреус. - В Чорнобильську зону повернулися жити багато людей. Вийшло так, що наслідки стресу від переселення виявилися для них гіршими за радіацію. Тим більше що по селах багато де радіація просто мінімальна. Радіація лягла плямами. Є високі рівні забруднення, але це далеко не скрізь".
Коли евакуювали людей із Прип'яті після аварії на ЧАЕС?
27 квітня, поки я був на роботі, евакуювали населення Прип'яті. Нас, працівників станції, залишили в місті. Ввечері 27-го я повернувся в Прип'ять – порожнє місто було. Центральна вулиця Леніна просто була забита порожніми цими автобусами. Розповідають, що евакуація відбувалася чітко, організовано і швидко. За кілька годин 50 тисяч вивезли. Люди брали найнеобхідніше – документи, гроші, трохи одягу.
Евакуація відбувалася чітко, організовано і швидко. За кілька годин 50 тисяч вивезли. Люди брали найнеобхідніше – документи, гроші, трохи одягу
Нам, операторам, порадили кучкуватися і переселятися один до одного, щоб не лишатися по одному про всяк випадок. До мене переселився знайомий.
Працівникам станції дозволили поїхати не відразу?
Опівночі за кілька днів до мене прийшов один з операторів атомної станції. Сказав, що вітер повернув на Прип'ять, рівень радіації різко погіршав і місцями перевищує один рентген на годину. "Треба вийти в центр міста. Біля магазину Радуга стоятимуть автобуси. Вас будуть евакуювати". Я з сусідом взяли документи і гроші, сіли в автобус. Довго чекали, поки підтягнеться народ. І тільки після другої ночі автобус поїхав з міста. На той час електронні годинники були диковинкою. У когось із пасажирів на руці такий годинник показував час – 95 годин 79 хвилин. Через радіація відбулася іонізація, і пройшли збої в електроніці.
Нас привезли в піонерський табір біля села Іловниця. По дорозі вночі автобус зупинявся – комусь було дуже погано. О 4 годині 29 квітня ми приїхали в табір і почали розташовуватися в бараках. Там працювали медики з Москви. Вони виміряли дозу, яку я отримав – 120 бер.
В цьому таборі я був до середини травня. Робив господарські роботи. Потім сказали оформлювати відпустку і їхати куди хочу.
Повернутися в Прип'ять по речі вдалося?
Вперше я повернувся в Прип'ять після аварії в серпні 1986 року. На той час місто було вже огороджене колючим дротом. Коли ми проїжджали автобусом повз цей дріт, перший і єдиний раз защемило серце. Нам дозволили забрати деякі речі з Прип'яті. Можна було забирати одяг, книги. Заборонялося - килими, меблі, електроніку – телевізори і радіоприймачі, бо електроніка затримує пил. Деякий одяг взяв. Багато книжок забрав. Вони були на полицях за склом. Дозиметричний контроль був тричі: під будинком, на виїзді з Чорнобильської зони і при в'їзді в Київ.
Пізніше я був з різними поїздками в Чорнобильській зоні більше сотні разів.
Якою стала Чорнобильська зона зараз?
Зараз Прип'ять і зона - вже не безлюдне місце: багато туристів і транспорту. Там люди постійно присутні.
З часом Чорнобильська зона, може, стане придатною для життя, але місто Прип'ять – вже ніколи. Там будинки були понад 30 років без опалення. Обвалюються перекриття і самі будинки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Реанімували реактор до останнього, не могли повірити, що він зруйнований", - ліквідатор про аварію на ЧАЕС
Вже давненько спостерігається активність ентузіастів, які хочуть перетворити Припять на місто-музей. Відповідно, коли буде статус, буде і більша увага. Тоді можна буде і будинки якісь зміцнювати, меморіальні дошки ліквідаторів встановлювати.
В Чорнобильську зону повернулися жити багато людей. Вийшло так, що наслідки стресу від переселення виявилися для них гіршими за радіацію. Тим більше що по селах багато де радіація просто мінімальна. Радіація лягла плямами. Є високі рівні забруднення, але це далеко не скрізь.
Відродилася дика природа. Зона тепер - практично заповідник. Там є ведмеді, вовки, лосі, кабани
Зате відродилася дика природа. Зона тепер - практично заповідник. Там є ведмеді, вовки, лосі, кабани. Є ручний лис Семен - уже місцева знаменитість. Завжди виходить до туристів, з рук бере їжу. Я його кілька разів бачив між Припяттю і ЧАЕС. Так довіряє людям, тому що ніколи не знав жорстокості від них і не бачив полювання.
Інтерв'ю з Олексієм Бреусом читайте у свіжому номері журналу Країна.
Їздити на екскурсії в Чорнобиль – безпечно, більше того, його вже можна заселяти, зазначає генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України Димитрій Базика.
"Небезпечні всі відходи, сконцентровані в десятикілометровій зоні. Все те, що показує офіційна чорнобильська програма для туристів – безпечне, оскільки там маршрути всі прокладені так, щоби для людей не було ніякого опромінення. Південно-східну частину 30-ти кілометрової зони можна було б заселяти навіть сьогодні. Щодо десятикілометрової зони ЧАЕС – там прогноз песимістичний, там навряд чи будуть жити люди", – прокоментував науковець.
Колишній міністр екології України Сергій Курикін зауважує, що створення конфайнменту значно поліпшило ситуацію з випроміненням навколо Чорнобильської атомної електростанції. Але при цьому забруднення місцевості нерівномірне, а говорити про те, що зона відчуження є безпечною, на думку Курикіна, зарано. Тим паче він не бачить підстав для заселення будь-якої частини території.
5 
1
Коментарі