17 березня 1969 року 4-м прем'єр-міністром Ізраїлю стала уродженка України Голда Меїр.
Жінка народилася 1898-го в Києві в родині теслі Моше-Іцхака Мабовича і Блюми Найдич з білоруського Пінська. 1903-го, після чорносотенних єврейських погромів в Києві, родина повернулася до Пінська, а за 3 роки перебралася до США. Там Голда долучилася до сіоністського руху. Узимку 1918 року стала наймолодшою делегаткою Єврейського конгресу, що проходив у Філадельфії.
1921-го Голда Мабович переїхала в Палестину. Вступили в кібуц в Мерхавії. Займалася збором мигдалю, роботою в саду та приготуванням їжі для громади. Після переїзду в Єрусалим долучилася до політичного життя країни. Познайомилася із Давидом Бен-Гуріоном та Іцхаком Бен-Цві, які раніше формували єврейський легіон для визволення Палестини.
Під час протистояння з арабськими країнами та британською підмандатною владою Голда неодноразово поверталася в Америку й збирала гроші для підтримки руху. На початку 1948 року зібрала $50 млн від американської єврейської громади. Кошти використали для закупівлі зброї в Європі. Бен-Гуріон згадував, що цей успіх уможливив створення держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голда Меїр викурювала дві пачки цигарок за день
14 травня 1948-го, у день закінчення дії британського мандата над Палестиною, у Тель-Авіві Бен-Гуріон зачитав прокламацію про створення держави Ізраїль. Під декларацією підписались 24 найвпливовіші політики, зокрема і Голда.
Після проголошення незалежності вона стала першим послом Ізраїлю в СРСР, згодом міністром праці. На посаді розробила план грандіозного будівництва житла, завдяки якому тисячі людей отримали помешкання, а також план побудови доріг. Пізніше Меїр очолила міністерство закордонних справ.
Ставши прем'єр-міністром знизила податки для найбідніших верств населення, затвердила програму побудови житла для робітників. Намагалася стримувати конфлікти з арабськими країнами. Її урочисто прийняв Папа Римський Павло VI.
Але в ті часи зовнішні суперечності наростали. В жовтні 1973 року між Ізраїлем та коаліцією Сирії, Єгипту, Іраку і Йорданії почався збройний конфлікт, відомий як війна Судного дня. Тривав 18 діб і завершився перемогою Ізраїлю. Але після розпочалися антиурядові акції протесту. Політиків звинувачували в неготовності до війни та військових невдачах. Створили спеціальну комісію для розслідування.
Голду Меїр не звинуватили, але, вважаючи себе винною в початку війни, 11 квітня 1974 року подала у відставку.
29 листопада 1947-го Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про розділення підмандатної території Палестини й створення незалежної єврейської держави. Це привело до збройних сутичок між арабами та євреями.
В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину, за винятком Яффського анклаву, Східну Галілею і малозаселену пустелю Негев для майбутніх переселенців; араби ж отримували більшу частину Іудеї та Самарії, Північно-Західну Галілею, Сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав. Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.
У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна - країна була атакована Трансіорданією, нині Йорданія, Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.
5 
35413
Коментарі