Кращий танкіст часів Другої світової війни Дмитро Лавриненко загинув 18 грудня 1941-го. За 2,5 місяці брав участь у 28 боях, в яких знищив 52 танки противника.
Лавриненко народився у родині кубанського козака в станиці Безстрашна, що на території Краснодарського краю Росії. За національністю - українець.
Закінчив школу та вчительські курси в Армавірі 1931-го. У 1931-1933-х працював шкільним учителем на хуторі Солодкий Армавірського району. У 1933-1934-х - статистик контори радгоспу, касир ощадкаси у селі Новокубанське.
1934-го добровольцем вступив до лав Червоної армії, був направлений у кавалерію. У травні 1938-го закінчив Ульяновське танкове училище. Брав участь у походах до Західної України та Бессарабії. Обіймав посаду командира танкового взводу 15 танкової дивізії 16 механізованого корпусу, а згодом - 4 бригади.
Свій останній танк Лавриненко знищив у боях на підступах до Волоколамська 18 грудня 1941-го. Його передовий загін прорвався у район Гряди-Чісмена і застав німців зненацька. Не чекаючи на підхід головних сил, Лавриненко вирішив атакувати.
Виявивши у себе у тилу рух німецьких танків, Лавриненко повернув свою роту і повів в атаку до Горюнів. Саме у цей час надійшло підкріплення. Зазнавши невдачі, противник обрушив на Горюнів шквальний вогонь із важких мінометів. Лавриненко пішов доповісти полковнику обстановку і отримав наказ рухатися вперед. Повертаючись до свого танку, раптом впав у сніг. Його вбив осколок міни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий мурал присвятили виходу історичного українського фільму
Танкіста поховали у братській могилі села Денькове Істринського району Московської області. Прожив 27 років.
5 травня 1990-го Дмитру Лавриненку присвоїли звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Танкіст був одружений із медсестрою Ніною. Одружилися у Вінниці влітку 1941-го. Вона також загинула під час війни.
Коментарі
1