Предстоятель Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький помер 1 листопада 1944 року. За мудрі настанови, меценатську діяльність митрополита прозвали українським Мойсеєм.

Звістка про трагічну подію застала ченців за півгодини після його смерті.

"В тій хвилі аж хотілось кричати – люди, то тільки сон. Він ще обудиться і буде жити для нас – але хвиля не позволяла на той оклик", - наводить спогади отця Тита Процюка Релігійно-інформаційна служба України.

"Заснув у Господеві наш дорогий Митрополит. Завтра перевозять до катедри, а в неділю – уложення до гробу в підземеллях Юра. Сама смерть наступила з приводу паралічу нервових центрів мозку – ніщо вже не міг їсти. А останні дні не мав свідомості", - писав рідний брат Климентій Шептицький.

Похорон пройшов в окупованому більшовиками Львові під пильним наглядом агентів КДБ. Тіло владики перенесли з каплиці митрополичих палат у Собор святого Юра 2 листопада. Тоді ж провели Службу Божу і Панахиду. За 3 доби, в останній день похорону Митрополита взяло участь 7 єпископів, близько 200 священників, 100 монахів та монахинь, понад 10 тис. людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрею Шептицькому поставили ще пам'ятник за життя

Під час проповіді на Божественній Літургії митрополит Йосип Сліпий вимовив: "Від нас зажадав Господь Бог жертв, думаю, що то найбільшу, яку приносимо в тих часах за волю і благословення в змаганнях нашого многострадального народу".

Митрополит Андрей Шептицький доклав чимало зусиль для возвеличення греко-католицької церкви, підтримував українські культурно-просвітницькі товариства, громадські кооперативи. Захищав українців в Австро-Угорському парламенті, згодом від поляків, нацистів та більшовиків. Власним коштом заснував Національний музей у Львові. Надавав стипендії талановитим українцям, посилав їх на навчання за кордон. Підтримував сиріт та знедолених. Під час Другої світової війни переховував євреїв. Мав велику шану та повагу від українського народу та багатьох іноземних громадян.

×