Український греко-католицький священник 60-річний Омелян Ковч помер від серцевої недостатності у концтаборі "Майданек" на території Польщі 25 березня 1944-го. Тіло чоловіка спалили у крематорії.
До табору потрапив за активний порятунок євреїв під час німецької окупації Галичини. На власних руках виносив людей із підпаленої німцями синагоги у Перемишлянах. Відвідував місцеве гетто та передавав туди їжу, одяг і медикаменти. Видав євреям близько 600 свідоцтв про хрещення попри заборону окупантів. Написав листа до Гітлера з вимогою припинити масові вбивства. Певний час провів у львівській тюрмі на Лонцького, де від нього вимагали письмової обіцянки не допомагати євреям. Підписувати її відмовився, чим розлютив наглядачів.
Після переведення до "Майданеку" чоловіка посадили у камеру до польського бандита Зиґмунта Міллера, якого боялись в'язні. Але той гарно ставився до священника, навіть дозволяв йому сповідати та причащати вірян, відправляти літургії у кутку камери. В'язні почали називати чоловіка парохом "Майданека". Разом із усіма працював босим на табірних каменоломнях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі встановлять пам'ятник Омеляну Ковчу
Окрім родини, до порятунку чоловіка долучився й предстоятель церкви Андрей Шептицький, але Ковч просив їх не допомагати.
"Вчора вони вбили 50 людей. Якщо мене тут не буде, то хто допоможе їм перейти через ці страждання. Вони підуть по шляху до Вічності з усіма їхніми гріхами і зневірою, котрі приведуть їх у пекло. А зараз вони ідуть на смерть з високо піднятими головами, залишивши позаду всі гріхи. І таким чином вони попадуть до вічного міста", - писав він. Омелян Ковч не розділяв людей на свій-чужий за національністю та вірою. Поважав усіх однаково, як і поважали у відповідь його.
До ліквідації концтабору радянськими військами не дожив 4 місяці. У 1999-му його визнали праведником України, а за 2 роки Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.
Омелян Ковч народився 20 серпня 1884-го у священничій сім'ї у cелі Космач - тепер Косівського району Івано-Франківської області. Навчався у римській Колегії святих Сергія і Вакха. 1911-го прийняв ієрейські свячення з рук єпископа Григорія Хомишина.
За власним бажанням поїхав служити до Боснії серед українських греко-католиків в окрузі Прієдор. Нелегка була праця молодого священника в країні, де абсолютну більшість становили слов'яномовні мусульмани. Але отець Омелян 4 роки перебував там.
1919-го вступив до Української галицької армії. Капеланом пройшов через усі негаразди разом зі стрільцями Бережанського коша аж до кінця існування УГА.
З 1922 року служив парохом Перемишлян - тепер райцентр на Львівщині. Опікувався бідними та сиротами, хоча мав 6 власних дітей.
2 
1
Коментарі