Верховна Рада проголосила без'ядерний статус України 24 жовтня 1991-го. Цього вимагали США та Росія.

Президент Леонід Кравчук та голова СБУ Євген Марчук активно декларували наміри про відмову від ядерної зброї та позбавлення України ядерного статусу. Проти виступали політики В'ячеслав Чорновіл, Лев Лук'яненко, Володимир Толубко та військові Вілен Мартиросян, Олександр Скіпальський, Григорій Омельченко.

1992-го Україну відвідали делегації з Вашингтону і Москви. Американці пропонували знищити весь ядерний арсенал, а росіяни просили передати всю зброю їм.

Президент України Леонід Кравчук відіслав у США листа, в якому значилось: "Україна забезпечить знищення всієї ядерної зброї, включаючи стратегічну наступальну зброю, розміщену на її території".

Прем'єр-міністр України Леонід Кучма у промові в парламенті наступного року, запропонував зберегти в Україні найефективнішої і найпотужнішої складової українського ядерного потенціалу — 46 твердопаливних МБР СС-24 (460 ядерних боєголовок), які могли зберігатися дуже довго. Частина з них були націлені на об'єкти в Америці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президенти США, України і РФ зробили спільну заяву

Масандрівські угоди, підписані 3 вересня 1993 року, передбачали шляхи та основні принципи утилізації ядерної зброї, розташованої на території України. Прописали порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів, розташованих на територіях України та Російської Федерації.

16 листопада 1994-го Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цим затверджено, що Україна є власником всієї ядерної зброї, яку отримала у спадок від СРСР та має наміри повністю її позбутися, використовуючи надалі атомну енергію винятково у мирних цілях.

В обмін на це найбільші ядерні держави повинні були гарантувати Україні безпеку та виключення будь-яких форм агресії чи тиску.

×