24 жовтня 1944 року між чорноліським куренем УПА та загонами НКВД відбувся бій під Лещавою-Горішньою. Став найбільшою битвою українських повстанців із внутрішніми військами СРСР на території сучасної Польщі.
Перед тим повстанці відступили з Перемиського підгір'я у вищі масиви Східних Карпат, українського Закерзоння. Хотіли уникнути зустрічі з великими військовими підрозділами німців та Червоної армії. В області діяли й НКВДисти, які зайняли сусіднє з селищем Лещава-Горішня поселення Тростянці.
Близько 7 години ранку 300 радянських солдатів, за підтримки бронемашин, атакували в Лещаві 500 воїнів УПА. Зав'язався важкий бій. Повстанці укріплювались у хатах, облаштовували позиції за деревами та у ровах обабіч дороги, де встановили кулемети. Місцеві мешканці покинули домівки та відійшли вглиб села.
Першу і другу сутички повстанці виграли - більшовики наступали чистим полем і лавою. Українці зустрічали ворога суцільним вогнем і гаслами "Слава", "За Україну!", "Бий сталінських собак!".
"На полі бою лежать трупи большевиків, качаються ранені, чути дикі зойки і безнастанне большевицьке "Ура", але воно стихає, - згадував учасник бою, командир УПА Степан Стебельський. - Большевики втікали та постійно кричали "Вперьод! Ура". У нас декілька вбитих та ранених. Відставляємо других до однієї стодоли, де лікарі їх бандажують. Рани важкі, бо ворог б'є тільки розривними, запальними й фосфоровими кулями".
Згодом до НКВД підійшло підкріплення з 800 бійців та декількох танків. Техніку повстанці палять горючими сумішами та підривають протитанковими гранатами. Вантажівки із солдатами розстрілюють з кулемета, екіпажі врятуватись не встигають. Під час бою виникає пожежа у найближчих хатах, згодом переходить на село.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За день у 77 тис. людей відібрали домівки
Опівдні до ворога підійшли ще 300 солдатів із танкетками. Поступово вони витіснили бійців УПА з позицій, а командири деяких повстанських чот полишили бійців і утекли. Втім, бій продовжувався.
Частина українців відійшла у відкриті поля в напрямку селища Реберець і укріпились там. Основна битва кипіла на горах між Лещавою та селищем Лімна. При цьому спроби оточити повстанців зазнали невдачі. Після чергових перестрілок, близько 22:00 війська НКВД відступили. УПА отримало тактичну перемогу.
Сам бій тривав 15 годин. За оцінками повстанців, вони втратили 23 бійці та мали 8 поранених, однак, імовірно, цифри не відповідали дійсності. Воїни УПА знаходили в лісах мертвих побратимів з відрізаними язиками та виколотими очима. Загинуло під час бою і декілька селян.
"Цивільне населення тортуровано й бито, - пригадує Стебельський. - Під час побоїв і підпалів хат большевики говорили, що це, мовляв, заплата за те, що загинув їхній командир "по борьбе з бандитизмом".
НКВД втратили 207 чоловік, серед яких 1 генерала і кількох офіцерів. Згоріло 13 військових вантажівок, декілька танків, танкеток і броньовиків.
Після битви частина відділів УПА була розформована та перейшла до Самооборонних Кущових Відділів, решта воїнів відступила й повернулась у Східні Карпати.
14 жовтня 1942 року польовий командир Сергій Качинський сформував перший бойовий відділ із розрізнених загонів українців у місті Сарни – тепер Рівненської області. Нині цю подію вважають символічною датою створення Української повстанської армії.
Історики зазначають, що дату закріпили 1947 року постановою Української Головної визвольної ради, а прив'язка до свята Покрови мала демонструвати тяглість історії українського війська від козачих часів. Насправді, як самостійна бойова одиниця УПА утвердилась у квітні-травні 1943 року.
2 
1
Коментарі