Битва під Конотопом між українсько-татарськими та московськими військами розпочалася 8 липня 1659-го. Війська гетьмана Івана Виговського завдали поразки московським військам князя Олексія Трубецького.
Після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович оголосив Івана Виговського зрадником. Це стало початком Московсько-української війни. Восени 1658 року 17-тисячне московське військо перейшло кордон Гетьманщини. Навесні йому на допомогу виступила 50-тисячна армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким. Взяли в облогу Конотоп, де перебували три козацькі полки. Полковник Григорій Гуляницький з 4-тисячним загоном вирішує обороняти місто. Надсилає листи Виговському з проханням про допомогу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні нав'язали невигідну угоду
Виговський встигає зібрати 17 тис. козаків і 40 тис. кримськотатарської кінноти. До них приєднуються 3 тис. польських добровольців та 1 тис. сербських і молдавських найманців. Козаки підійшли під Конотоп і вдарили по війську Трубецького. Той розпочав відступ до міста Путивль.
Московити втратили до 30 тис. чоловік. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений. Втратив окрім частини артилерії, ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.
Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі.
22 березня 1654 р. до Москви прибуло посольство гетьмана Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії.
Козацька делегація привезла до Москви грамоту Хмельницького до царя та проєкт договору, який містив 23 пункти. У проєкті "гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалось будь-яке втручання влади московського царя у внутрішні справи України".
Ці статті та царські грамоти розглядалися як угода двох рівних держав на рівних основах. Серед 11 пунктів "Березневих статей" нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи їхнє возз'єднання.
4 
35413
Коментарі