У багатьох сім'ях залишились листи, написані за часів Другої світової війни. Вони приходили родичам з фронту. Маленькі пожовтілі трикутнички, стали сімейними реліквіями, які нагадують нам про страшні воєнні роки, пише novosti-n.org
1. Лист невідомого солдата
"Здрастуй, любий синку Толя! 22 червня виповнюється рік, як я не бачив тебе. Дуже скучив, часто тебе згадую. Тобі вже п'ять років, ось який ти великий. Рости, сину, будь розумним, люби свого братика, вчи його. Я скоро повернуся. Ось проженемо всіх фашистів і повернуся. Міцно цілую тебе. Твій тато".
2. З листів Олексія Рогова, командира ескадрильї авіаполку, який загинув на фронті
"Поранили в праву ногу. Зробили операцію, витягли осколок. Поранення легке — вже ходжу на перев'язку сам. Сподіваюся, що скоро заживе і знову буду бити німецьку гадину. За змучений наш радянський народ, за вас, мої рідні".
3. Лист солдата Бориса Струмкова
"Недалеко від місця, де ми стоїмо, розташований табір. Табір знищення. Ти, мабуть, читала в газетах про таборі на Майданську. Так цей табір в кілька разів перевершує майданський. Шість мільйонів людей було знищено там. Камери, в яких людей душили газом, печі для спалення трупів ями, які скидалися трупи. Вони укладалися з німецькою акуратністю - в один ряд головами в одну сторону, інший — в іншу. Ями, доверху наповнені кров'ю. І у всьому і скрізь ця диявольська німецька акуратність"
4. Лист Олександра Беневоленского до своїх учнів
"Здрастуйте, дорогі мої і назавжди улюблені мною хлопці! Годину тому згадував у землянці бойові підсумки, своїх рідних і близьких. Відчинилися двері — і разом з клубами холодного повітря в землянку входить листоноша. Подає мені листа, написані дитячим почерком, з хвилюванням розкриваю конверт. Мої товариші попросили прочитати ваш лист в голос. Так і зробив. Всі ми задоволені, що наші маленькі товариші пам'ятають про нас, шлють нам свій піонерський привіт.
Ворог не шкодував нічого. Але ми змогли виконати наказ Сталіна і веління Батьківщини: "Назад ні кроку!" Ми вистояли, хоча часом було дуже важко, особливо в дні, коли по Волзі йшов густий лід і людям під артилерійським і мінометним вогнем припадало на човнах доставляти нам продукти і боєприпаси.
Опановуйте знання, вивчайте міцно російську мову і літературу, географію та історію, військову справу та німецьку мову. Ми ж обіцяємо вам виконувати наші завдання, а ви справтесь на "відмінно" зі своїми завданнями. Якщо ми зробимо це, то переможемо ворога. З фронтовим привітом А. Беневоленский".
5. З листа 16-річної Соні Стьопіної колишньому вчителю математики Михайлу Єськіна
"Часто згадую ваші уроки, Михайло Петрович. Пам'ятаю, як тремтіла і тремтіла при кожному звуці вашого голосу...".
Його відповідь: "Я прочитав твій лист з великою радістю. Ти не уявляєш, як щасливі тут люди, читаючи листи від знайомих і близьких".
Листування молодих людей стала постійною. Вони полюбили один одного. У 1944 році Михайло і Соня одружилися.
Читайте також: Чотири країни відмовилися їхати на парад до Путіна
Нагадаємо, 5 квітня у Вінницькому центральному парку вшанували пам'ять правоохоронців, які загинули у роки Другої світової війни. До мітингу долучились ветерани і діти війни, голова облдержадміністрації Валерій Коровій та керівник Вінницької поліції Юрій Педос.
5 
1
Коментарі