Собор єпископів автокефальної Православної церкви у Польщі звернувся до польської влади з меморандумом 16 липня 1938-го. Тоді висловив жаль із приводу кампанії руйнування православних храмів на території Холмщини й Підляшшя. Закликав українців до 3-денного посту у зв'язку з трагічними подіями. Заклик собору підтримав й предстоятель греко-католицької церкви Андрей Шептицький.
Кампанія носила назву "ревіндикація" - повернення майна. Активно пропагувалася у пресі, мовляв, у багатьох містах, де не живуть українці, є церкви, побудовані в період російського імперського панування. Церкву звинуватили в українізації та русифікації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Москві оголосили "безбожну п'ятирічку"
Кампанією ліквідації церков керував кординаційний комітет під командуванням генерала Брунова Ольбрехта, згодом на його місце призначили полковника Мар'яна Турковського. Частину храмів закривали та передавали у володіння католицької громади. Проте більшу частину просто знищили шляхом підпалів чи розбирання. У результаті акції знищили 91 церкву, 26 молитовних будинків, 10 каплиць, 4 храми переробили на морги. Загалом 127 православних святинь.
"Останню Божественну літургію справив отець Семен Демчук 15 травня 1938-го у присутності постового державної поліції. Зібралися на цю останню літургію всі місцеві й довколишні православні українці, від дітей до старих, і увесь час голосно і гірко плакали. Не витримав і поліціянт і вийшов перед закінченням богослужіння", - йшлося у інтерпеляції посла сойму Степана Барана.
Після перетворення РПЦ на свою маріонетку радянське керівництво мало намір встановити релігійний контроль над усією територією СРСР, а тому на Західну Україну та УГКЦ, що діяла в її межах, чекала трагічна доля. Апогеєм активної діяльності радянських спецслужб щодо цієї церкви став так званий Львівський Собор 1946-го, на котрому фактично було ліквідовано УГКЦ.
Коментарі