За часів Київської Русі селяни вживали в їжу пиво нарівні з хлібом. Прирівнювалося до випічки завдяки калорійності, бо літня робота в полі вимагала багато сил. Слабоалкогольний напій додавав робітникам енергії.
До XVII століття основу харчування українців становили зернові та овочеві культури. В Київській Русі готували багато кашоподібних страв на основі пшениці, гречки, сочевиці. Додавали гриби, капусту, багато сушених фруктів і ягід. В їжу вживали дичину і велику кількість риби. Готували вариво, уху, куліш, борщ, холодник. Рибу сушили. На рибній основі також варили юшки.
Картопля, томати, кукурудза, соняшник з'явилисяв раціоні українців на початку XVII століття після Великих географічних відкриттів, пишуть "Новини Рахівського району".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Картоплю називали в Україні чортовим яблуком
М'ясо в свіжому вигляді українці готували не часто. В основному його коптили або засолювали, робили різні ковбаси. Так м'ясо могло зберігатися довше. Оскільки в християнському календарі велика кількість постів, м'ясо на столі релігійних українців було рідкістю. Перед початком посту всі м'ясні продукти доїдали.
Сало як продукт харчування набуло популярності в Україні за часів татарських набігів. Мусульмани не вживали в їжу свинину, а тому не забирали його. Головними гострими приправами були часник і хрін. Також в якості приправ використовували зелень: листя кульбаби, бурякове листя, кропиву і лободу. А ось салати українцям були незнайомі.
Десертом зазвичай служили різні киселеподібні страви, наприклад, кваша, яку готували на основі рідкого кислого тіста. Ласували українці і бджолиним медом.
У православних християн розпочалася Петрівка або Петрів піст. Стартував традиційно через тиждень після Трійці - 4 червня.
Петрів піст вважається нестрогим. Дозволено вживати їжу рослинного походження з олією. Можна їсти рибу, бо святі апостоли Петро і Павло були рибалками.
Вимоги посту послабляються відносно вагітних жінок і матерів-годувальниць.
За народним звичаєм, у перший день Петрівки починають косити сіно.
2 
1
Коментарі