9 червня 1847 року російським царем Миколою I ухвалено вирок про віддання Тараса Шевченка в солдати із забороною писати й малювати.
28 травня граф Олексій Орлов подав царю Миколі І доповідь про "Украйно-Славянское общество" - Кирило-Мефодіївське товариство. 17 квітня 1847 року студент університету святого Володимира Олексій Петров доніс, що в Києві існує таємне товариство. Жандарми Третього таємного відділення заарештували учасників товариства - письменника Миколу Гулака у Петербурзі, у Варшаві — Пантелеймона Куліша, в Києві — Миколу Костомарова, Георгія Андрузького та останнім - Тараса Шевченка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Домовину Тараса Шевченка везли на Чернечу гору козацьким возом
Доповідь шефа жандармів Орлова становила фактично вирок членам товариства. Головним керівником Товариства було визнано Миколу Гулака. Його на трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці. Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік, Олександр Навроцький — півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції. Кулішеві, Костомарову й Гулакові заборонили повертатися в Україну та вести літературну діяльність. Шевченка покарали найжорстокіше. Його відіслали служити рядовым в Оренбурзський корпус с правом вислуги. У вироку Шевченкові з'явилося додаткове формулювання: "Под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать". Його дописав сам Микола І.
В Орській фортеці всупереч суворій забороні, Шевченко продовжував малювати і писати вірші. За того часу Шевченко написав поеми "Княжна", "Варнак", "Іржавець", "Чернець", "Москалева криниця" та багато поезій.
2 
1
Коментарі