У Національному музеї історії України триває виставка "Реліквії старого київського самоврядування". Проходитиме до вересня.
У виставці беруть участь вісім музеїв, архівів та бібліотек з п'яти країн. Це – Військовий музей у Стокгольмі, Музей Війська Польського, Баварська державна бібліотека, Російська національна бібліотека, Національний музей історії України, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Музей історії міста Києва, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.
Серед раритетів виставки виділяються атрибути київської влади 16–17 століть – герб, прапор та міська печатка. Остання датується першою половиною 16 століття і є найстарішим експонатом виставки. Вона вперше надана для публічного ознайомлення Музеєм родини Шереметьєвих.
Крім того, вперше після більш 360-річної перерви в Київ повернувся прапор київського міського самоврядування зі зображеним на ньому гербом Києва, що нині зберігається у Державній колекції трофеїв Швеції – Військовому музеї у Стокгольмі.
Фахівці називають зібрану експозицію унікальною, оскільки зарубіжна частина експонатів раніше не була представлена в Україні. До того ж, виставку робили швидкими темпами, однак, на результат це не вплинуло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Спорт і місто" - у Львові триває виставка про історію спорту
Про вартість експозиції та нюанси її створення розповів Gazeta.ua куратор виставки кандидат історичних наук Юрій Савчук.
Скільки часу тривала підготовка до виставки?
- Це був винятковий випадок. Тому що, як правило, будь-яка міжнародна виставка готується не менше року. Тобто є певні писані й неписані правила, адже підготовка до експонування включає в себе кілька етапів. Серед них — реставрація предметів. У нашому конкретному випадку були відреставровані два прапори. Загалом для того, щоб виконати реставрацію повинні закласти бюджет, визначити графік роботи фахівців. Тобто зазвичай навіть реставраційні роботи плануються за рік. Я вже не кажу про виставку й експонування. Тому те, що нам вдалося зробити — це виняток з правил.
Чим Ви можете пояснити такий успіх?
- Зумовлена ця обставина тим, що з більшістю тих інституцій, які у нас залучені, ми маємо багаторічну співпрацю — 10-12 років. І тут, як ніколи, важлива репутація і довіра. Якраз Національний музей історії України таку довіру отримав.
Як сприйняли Вашу пропозицію музеї інших країн?
- Наприклад, шведські колеги свідомі того, що такі заходи мають для нас велике культурне й історичне значення. Вони також розуміють завдання і прагнення розвивати культурну співпрацю. Що стосується Німеччини, то це взагалі був форс-мажор. За активної участі посольства і особисто аташе з питань культури, були за дуже короткий термін налагоджені контакти. Таким чином були укладені угоди, здійснено страхування, транспортування. А процедура перетину через кордон — не проста.
Всі експонати є раритетними, але на міську печатку 16 століття експерти звертають особливу увагу.
- Це зрозуміло, що зважаючи на те, яке значення мала міська печатка, вона є дуже цінною. А найбільш вартісною ми її вважаємо, тому що вона є найбільш ранньою. Цей критерій визначається кількома обставинами. Ми маємо справу з історією, а вона завжди персоніфікована і матеріальна. Якби така виставка була організована, наприклад, у Швеції, то там якийсь інший предмет мав би найбільшу цінність. Тому те, що для нас є унікальним предметом, наприклад, прапор міста Києва з колекції військового музею у Стокгольмі, для Швеції - лише один з 4 тисяч предметів. Шведська колекція налічує 4,5 тисячі прапорів (у тому числі прапори імператорів, міст, інших інституцій). В їхній ієрархії київський прапор належить до сотні, чи двох, чи тисячі найцінніших. Тому цінність предмету потрібно визначати залежно від конкретних обставин. Для України він є надзвичайно цінним.
Що Ви можете побажати киянам та гостям міста, які ще не відвідали виставку?
- Я можу побажати єдине — поки ця виставка ще діє, якомога швидше піти подивитися. Тому що вона не була можливою попередні 350 років, і я не хочу загадувати на майбутнє скільки років ми ще такого не побачимо. Такі виставки відбуваються раз у століття, тому що це надзвичайно затратні заходи. Я не знаю коли ще буде така нагода, щоб разом зібрати всі пам'ятки, представлені тут.
2 
1
Коментарі